Євроінтеграція України: медіамоніторинг за лютий 2024

Лютий був місяцем. не насиченим на інформаційні приводи, пов’язані з наближенням до ЄС. Переважно, українські журналісти писали про надання Україні фінансової допомоги у рамках програми Ukrainian Facility та слідкували за новинами та заявами щодо наступних технічних етапів перемовин про вступ.  

Медіа про євроінтеграцію України

Медіа активно висвітлювали прийняття додаткового пакета підтримки України (Ukrainian Facility), який був погоджений Європейською Радою 1 лютого та Радою ЄС 28 лютого. Зокрема, описували умови отримання допомоги та зазначали про потребу у звітуванні. Наприклад, характеризували суть програми у заголовках новин “гроші в обмін на реформи”. Деякі медіа також процитували заступника Голови Верховної Ради Олександра Корнієнка, який наголосив, що реформа державного управління є важливою складовою плану запуску Ukraine Facility. Присвятили значну увагу також темі перемовин представників ЄС із Віктором Орбаном, у результаті яких вдалося зняти багатомісячне блокування програми Угорщиною.

16-18 лютого проходила Мюнхенська конференція з безпеки. Українські журналісти зазначали, що на конференції, серед іншого, обговорювали питання військової допомоги Україні зі сторони ЄС, виділення фінансової допомоги Україні та майбутнього розширення ЄС. У рамках конференції віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина виступила за скорочення кількості рішень, які приймають країни-члени Європейського Союзу щодо початку переговорів.

Також у лютому українські ЗМІ часто писали про ухвалення 13-го пакету санкцій проти росії. Зокрема, називали його одним із найширших, схвалених ЄС

Медіа у лютому слідкували за заявами українських чиновників, які були пов’язані з прогнозами щодо наступних етапів наближення України до ЄС. У тому числі наводили прогноз Дениса Шмигаля про те, що у першій половині року уряд сформує команду для перемовин про вступ до ЄС. А також заяву президента Володимира Зеленського, який висловив очікування розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу до червня 2024 року. Також українські журналісти поширювали заву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, у якій вона прогнозувала, що Єврокомісія представить переговорну рамку щодо переговорів з Україною про вступ в ЄС до середини березня.

Українські журналісти також висвітлювали прийняття Кабміном методології використання мов нацменшин у місцях їх проживання, яка була розроблена для виконання рекомендацій Європейської комісії на шляху до початку перемовин про членство в Європейському Союзі. Журналісти наголошували, що методологія була розроблена після консультацій з Радою Європи та  Єврокомісією, а також цитували прем’єра Дениса Шмигаля, який стверджував, що прийняття закону робить Україну “ближчою до ЄС”.

Законопроєкти

Протягом лютого 2024 Верховна Рада ухвалила в цілому три законопроєкти, що були марковані як євроінтеграційні.

Прийняття закону «Про доброчесне лобіювання» (№ 10337) є частиною виконання фінальних рекомендацій Європейської Ради для відкриття перемовин про вступ України в ЄС. Ми раніше писали, що після першого читання громадські організації стверджували, що чинний текст законопроєкту “шкодить демократії та свободі слова” та закликали внести у нього правки. Частина звернули увагу, що зміни у закон, на яких наполягала громадськість, були внесені лише частково. Верховна Рада повністю не виключила діяльність громадських організацій з-під норм закону. Натомість у новій версії закону зазначається, що громадські організації не вважаються лобістами “крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів”. Журналісти також зазначали, що закон набуде чинності через два місяці після початку функціонування Реєстру прозорості від НАЗК.

Законопроєкт про вдосконалення корпоративного управління юридичних осб, акціонерами яких є держава (№ 5593-Д) медіа називали “однією з важливих умов виконання євроінтеграційних зобовʼязань”, оскільки ухвалення законопроєкту вимагав меморандум з МВФ. Також про важливості ухвалення закону раніше наголошувало ЄБРР. Журналісти звертали увагу, що підготовка законопроєкту та дебати навколо нього тривали дев’ять років. Писали також про те, що підготовка законопроєкту до другого читання була одним із пріоритетів Міністерства економіки протягом останнього року, а допомогу в підготовці законопроєкту надавали міжнародні організації та партнери.

Про прийняття законопроєкту “Про державне регулювання ринків капіталу” (№ 5865) українські медіа писали не часто. Вони наголошували увагу на тому, що законопроєкт “розширить повноваження Нацкомісії з цінних паперів” і заборонить фінансові піраміди. Також вони наголошували, що прийняття законопроєкту пов’язане з “виконанням меморандуму МВФ та плану ЄС”.

Аналітика

У лютому профільні експерти аналізували надання Україні програми фінансової підтримки Ukrainian Facility. 

Зокрема, група експертів, що представляють різні аналітичні центри насипали статтю, у якій описали умови та особливості фінансової допомоги, яку Україна отримає у рамках програми Ukraine Facility. Зокрема, автори наголосили, що програма є “критично важливим фінансовим інструментом підтримки України”, дія якого “сприятиме пришвидшенню реформ у ключових секторах економіки, поліпшенню бізнес-активності, підвищенню економічної стійкості та прискоренню економічного зростання”.

Статтю схожого змісту написав співзасновник Центру економічного відновлення Дмитро Лівч. Він серед іншого наголосив, що інструмент Ukraine Facility ставить перед Україною серйозні виклики, пов’язані зі здатністю до поглинання виділених коштів. Для підвищення “поглинальних спроможностей” Україна вже зараз має розбудовувати фінансові, адміністративні та інституційні спроможності, зокрема проводити реформу апарату управління.

Журналісти “РБК-Україна” у своїй статті підсумовували шлях до Євросоюзу, який Україна вже пройшла за два роки. Серед іншого, у статті зазначили, що ключове завдання Єврокомісії на цьому етапі – уточнити методологію наближення, зокрема поставити вичерпні критерії виконання Україною потрібних параметрів. Також автор назвав методичну адаптацію українського законодавства до європейського “абсолютно посильним для влади завданням навіть у поточних умовах”.Аналітик Центру “Нова Європа” Леонід Літра у своєму тексті стверджував, що методологія розширення ЄС потребує вдосконалення, зокрема такий її аспект як вимога одностайності країн-членів ЄС щодо ухвалення навіть невеликих етапів процесу вступу. Можливість однієї країни заблокувати процес вступу на основі двосторонніх претензій, не пов’язаних зі вступом, руйнує merit-based підхід, і переводить його у площу “політичних домовленостей і дипломатичної акробатки”, зазначає експерт. Серед пропозицій автора: запровадити голосування Європейської Ради лише на найбільш важливих етапах, використовувати систему кваліфікованої більшості та відкривати нові розділи на основі звітів Європейської Комісії.