Євроінтеграція України: медіамоніторинг за березень 2024

У березні увага українських журналістів не часто була приділена темі наближення України до ЄС. Це можна пов’язати із тим, що технічний етап переговорів має менший інтерес для медіа. Найчастіше при цьому вони писали про презентацію Європейською Комісією переговорної рамки про вступ України до ЄС.

Медіа про євроінтеграцію України

Ключовою новиною березня, пов’язаною з євроінтеграцією, було представлення Європейською Комісією проєкту переговорної рамки вступу до ЄС 12 березня. Висвітлюючи цю новину, українські журналісти переважно пояснювали деталі технічної частини наближення України до ЄС. Також вони намагалися спрогнозувати коли переговорні рамки будуть ухвалені Європарламентом. Зокрема, цитували інсайд видання Politico про те, що затвердження переговорної рамки “може затягнутися ще на кілька місяців”. Також вони часто цитували заяву українського прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який називав рішення “свідченням досягнень і трансформації України”.

Трохи рідше українські медіа писали про презентацію урядового звіту про виконання угоди про асоціацію між Україною та ЄС 20 березня. Переважно вони висвітлювали цю тему, зазначаючи оцінку уряду щодо виконання 72% зобов’язань передбачених угодою. При тому часто медіа подавали цю цифру у заголовку, не зазначаючи про те, що це урядова оцінка.

Певну увагу медіа у березні також привернув виступ президента України Володимира Зеленського на засіданні Європейської Ради. Зокрема, журналісти цитували його заяву про те, що початок переговорів про вступ України до ЄС є “одним із ключових елементів мотивації наших людей у протистоянні з Росією”, а схвалення переговорної рамки “підтримає наших людей”.

Журналісти продовжують слідкувати за інсайдами, пов’язаними із прогнозами вступу України до ЄС. Зокрема, медіа часто цитували заяву Дениса Шмигаля про очікування початку переговорів про вступ в ЄС у першій половині цього року. У лютому схожу заяву також робив президент України.

Натомість достатньо важливу для економіки України новину щодо домовленості про оновлення та продовження дії угоди про лібералізовану торгівлю ЄС з Україною висвітлювали переважно профільні медіа. Цитуючи твіттер-сторінку бельгійського головування в Раді Євросоюзу, вони називали текст угоди компромісним “між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС”. 

Також журналісти писали про погодження українським урядом програми Ukraine Facility 8 березня та продовження дії персональних санкцій Радою ЄС щодо осіб, пов’язаних із військовою агресією проти України.

Законпороєкти

У березні 2024 року Верховна Рада прийняла незначну кількість законопроєктів. Зокрема, був прийнятий лише один законопроєкт, маркований як євроінтеграційний. Йдеться про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання (№ 10373). Цей законопроєкт вносить у кодекс про адміністративні порушення зміни, яких потребує прийнятий у лютому 2024 євроінтеграційний закон про лобізм. Нагадаємо, прийняття закону про лобізм було однією із чотирьох додаткових вимог Єврокомісії, сформульованих у звіті про розширення в листопаді 2023 року.

Українські журналісти переважно проігнорували прийняття законопроєкту. Ймовірно, через те, що тема законодавчих новацій щодо лобізму була обговорена ще у лютому під час прийняття базового закону. Профільні громадські організації пояснюючи новації писали про те, що законопроєкт “створює правові засади для регулювання взаємодії посадових осіб із зацікавленими сторонами, а також встановлює прозорі механізми контролю та адміністративну відповідальність за порушення у сфері лобіювання”.

Аналітика

Значна частина аналітики щодо євроінтеграції у березні була присвячена темі узгодження “рамки переговорів” ЄС з Україною.

Зокрема, редактор видання “Європейська правда” Сергій Сидоренко у своїй статті назвав запропонований ЄС формат вступних переговорів для України “албанським шляхом”. Автор статті стверджував, що текст “переговорної рамки” буквально скопійований із тексту, яких пропонували Албанії та Північній Македонії. Вони відрізнялися лише незначними відмінностями у положеннях на одній зі сторінок угоди. Перевагою такого підходу для України є впевненість у тому, що перемовини розпочнуться найближчим часом. Мінусом натомість є недостатня амбітність старого підходу до переговорів. Зокрема, експерт наголосив, що на ідеї одночасного відкриття усіх глав “можна ставити хрест”. “Доброю ініціативою” Сидоренко також назвав позбавлення головуючої країни права інформувати інші держави ЄС про прогрес кандидата.

Спеціалісти Центру економічного відновлення пояснили ключові принципи переговорної рамки та описали головні “батоги та пряники”, які Брюссель пропонує для Києва у рамках процесу наближення до ЄС. Зокрема, до “пряників” автори статті зарахували прискорену інтеграцію до окремих політик ЄС і скорочення часового проміжку між відкриттям переговорного кластера і закриттям окремих глав. Натомість головним “батогом” аналітики назвали можливість призупинення переговорів або відкриття вже закритих розділів у випадку стагнації у здійсненні відповідної реформи.

Дослідники “Європейського центру політики” наголосили, що всупереч своїй назві, переговори про вступ насправді переважно будуть процесом адаптації українського законодавства до правової системи ЄС. Вони також писали про необхідність посилення системи державного управління, оскільки найбільше роботи у цьому процесі припаде саме на державні інституції. При цьому, автори наголошують, що до держслужбовців, залучених до переговорів з ЄС, на практиці висуватимуть особливі вимоги. Серед них – знання європейського права, вміння налагоджувати персональні контакти з європейськими партнерами та “вміння вести специфічну “брюссельську” переговорну комунікацію”. “Учасників переговорів з ЄС необхідно виділити в “елітний дивізіон” держслужби”, підсумовують експерти.

Cтарша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко у своїй статті доводить, що попри суттєві проблеми в аграрній політиці ЄС, наслідком яких є численні протести фермерів, Спільна аграрна політика ЄС все ще “надає достатньо гнучкості, щоб лишити економічну ефективність у пріоритеті”. Тому українська модель сільського господарства “зможе вижити в ЄС”. Окрім того, за словами авторки, сьогодні аграрна політика ЄС набагато більш орієнтована на вільний ринок, аніж у минулому. Тому для українських виробників членство в ЄС буде менш болісним, ніж для Польщі свого часу.