Саміт Україна – ЄС: результати переговорів та європейські перспективи України
Україна рухається до ЄС та демонструє неабияку стійкість в боротьбі з країною-терористом за європейські цінності та збереження системи міжнародної безпеки. Європейський Союз, своєю чергою, визнає досягнення України та підтримує нас у боротьбі з агресором. Разом із тим, ЄС вимагає від України неухильного виконання кожної зі своїх рекомендацій.
3 лютого 2023 відбувся 24-й саміт Україна — ЄС. Він став першим самітом, де Україна брала участь у статусі країни-кандидата на членство в Євросоюзі. Учасники обговорювали вступ України до ЄС, глобальну продовольчу безпеку, співпрацю у відбудові України, енергетику й санкції проти росії.
Війна за свободу України триває дванадцятий місяць, обстріли Києва продовжуються, але це не стало на заваді візиту топових високопосадовців ЄС до Києва. Президент Європейської Ради Шарль Мішель, Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн разом з іншими 15 членами Колегії Комісарів, включно з Головою Європейської дипломатичної служби (EEAS) Жозепом Боррелем відвідали саміт Україна — ЄС у Києві.
Така увага з боку Євросоюзу та, щобільше, особистий візит до Києва у воєнний час великої делегації керівників основних інституцій ЄС є беззаперечним підтвердженням того, що Євросоюз зараз та надалі буде підтримувати Україну.
Цей візит має також символічне значення, оскільки проходить напередодні річниці початку військового вторгнення росії в Україну. Крім цього, приїзд європосадовців супроводжувався наданням додаткової військової, фінансової та політичної допомоги. Євросоюз вже виділив 50 мільярдів євро допомоги від початку повномасштабної війни, 18 млрд з яких будуть спрямовані на макродопомогу.
Україна мала великі очікування від Саміту. До прикладу, напередодні саміту Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зробив заяву про намір України стати членом ЄС через два роки. Українська влада та громадянське суспільно ретельно готувались до цієї події, щоб мати змогу продемонструвати досягнення України у виконані семи рекомендацій ЄС та продемонструвати сильну політичну волю проводити реформи.
Останні два тижні новини були переповнені повідомленнями про звільнення, обшуки, підозри та взяття під варту топ-посадовців, підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів.
Час та реальні вироки ВАКС покажуть, наскільки обґрунтованими були такі дії та чи матимуть вони логічне завершення. Однак, ними українська влада мала намір дати чіткий сигнал ЄС перед самітом про готовність реформувати всю систему та створити нульовий рівень толерантності до корупціонерів.
Україна також очікувала чіткої оцінки виконання так званих семи рекомендацій ЄС, які є передумовою початку переговорів про вступ. За день до саміту Європейська Комісія опублікувала Висновок щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, який охоплює всі сфери наближення законодавства та оцінку виконання реформ. Це є хорошим свідченням того, що ЄС активно готувався до саміту та оперативно надає Україні зворотний зв’язок щодо стану імплементації реформ. Це дає Україні можливість швидко коригувати свої дії.
Наскільки реалістичним є вступ до ЄС через два роки
Попри консолідацію політичної волі та амбіційних планів українського уряду, рівень оптимізму щодо реалістичності таких намірів відрізняється як серед українців, так і європейців. Про це за два дні до саміту поділились своїми думками учасники заходу, присвяченому Обговоренню перспектив руху України до членства в ЄС. Перший заступник голови Комітету ВР України з питань інтеграції України з ЄС Вадим Галайчук стверджував, що Україна здатна вже у 2025-му році вступити до Союзу. Натомість депутат Європейського Парламенту Андрюс Кубілюс прогнозував, що цей процес буде тривати 3-4 роки.
Євродепутати підтвердили свою відданість членству України в ЄС напередодні саміту прийняттям резолюції. Документ деталізує їхні очікування від політичних лідерів ЄС та України щодо саміту в Києві. У тексті резолюції також підкреслюється необхідності вступу України до ЄС на основі заслуг. Це пряме наголошення на тому, що Україні доведеться робити свою “домашню роботу” попри війну. Як влучно зазначив Михайло Жернаков, Голова правління, Dejure, “В клуб розвинених країн просто на одному героїзмі не виїдеш”.
Рішення про вступ мають ухвалити всі 27 країн-членів ЄС, а це завжди створює додаткові перешкоди на шляху до швидкого досягнення позитивного рішення. Саме тому необхідною для вступу України є політична консолідація європейських країн та подолання політичних і дипломатичних перешкод кожної держави-члена ЄС.
Спільна заява: до чого домовились
Результатом саміту було прийняття спільного документу, в якому викладені основні позиції української та європейської сторін.
Позитивним є той факт, що в тексті заяви ще раз підтверджується, що “майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі“. В тексті підкреслюється, що “ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку комісії, будуть повністю виконані”. Щобільше, ЄС надасть Україні проміжну оцінку виконання семи рекомендацій навесні 2023, тобто перед публікацією загального звіту про розширення ЄС, який мають оприлюднити у жовтні 2023 року.
Надання проміжного звіту беззаперечно можна сприймати як позитивний знак. ЄС працює над тим, щоб Україна могла почати перемови про вступ якомога швидше. Однак, Україні не оминути якісного виконання семи рекомендацій, зокрема, реформи Конституційного Суду України. Реформу Конституційного суду для євроінтеграції України у тексті спільної заяви названо “життєво важливою”, що підкреслює ключове значення цієї реформи для Брюсселю. Саме виконання всіх рекомендацій стане передумовою початку переговорів про вступ. Таким чином, текст заяви повторює позицію більшості настроїв серед європейців щодо реалістичного оцінювання амбіцій України.
Крім цього, в заяві вітаються досягнення України та співпраця України з ЄС у багатьох галузях, зокрема, робота над приєднанням України до європейського роумінгового простору, запровадження “промислового безвізу”, створені спеціального трибуналу, та інші.
Керівництво ЄС підтвердило подальшу імплементацію безквотового доступу українських виробників до ринків ЄС та продовження ініціативи Україна — ЄС “Шляхи солідарності”. Зокрема, через захоплення агресором частини посівів українських агровиробників та блокування транспортної інфраструктури здатність України експортувати свою агропродовольчу продукцію різко знизилась, що загострило світову продовольчу кризу. За цих умов “Шляхи солідарності” ЄС дозволили експортувати з України понад 23 млн тонн агропродукції в період з травня по грудень 2022 року.
У світлі дискусії щодо припинення війни коштом Криму позитивним є заклик до росії вивести свої війська зі всіх окупованих територій, а не лише тих, що були окуповані після 24 лютого. Також, в заяві засуджуються дії Білорусії та Ірану, спрямовані на підтримку росії.
ЄС підтвердив свій намір і надалі надавати фінансову, військову, гуманітарну та дипломатичну допомогу, що підкріплюється згадуванням у тексті конкретних цифр вже наданої підтримки (50 млрд євро) та майбутніх планів.
В цілому, заява саміту є досить позитивною для України. З тексту заяви очевидно, що ЄС зі свого боку докладе зусиль для пришвидшення процесу запуску переговорів (наприклад, надання проміжної оцінки виконання), однак, Україні доведеться виконати всі рекомендації Єврокомісії як передумови для відкриття вступних переговорів.
Ми отримали унікальний шанс якісно провести реформи та вступити до ЄС. Європа вже визнала Україну європейською державою. М’яч на нашому боці й нам вирішувати — скористаємось ми цією можливістю чи проґавимо.
Не лише українська влада та громадянське суспільство повинні відповідально ставитись до впровадження реформ, щоб скористатись цією можливістю, а й звичайні люди мають викорінювати залишки пострадянського мислення. Європа починається з кожного з нас.
