Євроінтеграція України: медіамоніторинг за березень 2023
На фоні насиченого на євроінтеграційні події лютого, березень виявився доволі не багатим на медійну увагу до теми наближення України до ЄС. До прикладу, згадки про євроінтеграцію України як у медіа, так і в соцмережах скоротились на 47% (тут і далі статистика зібрана за допомогою аналітичного інструменту Youscan).
Протягом березня ЗМІ часто поширювали позитивні заяви від українських політиків про виконання рекомендацій Європейського Союзу та уникали критичних оцінок оптимістичних прогнозів уряду.
Медіа про євроінтеграцію України
Лідером серед інфоприводів березня стала зустріч Зеленського та Стефанчука із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою. Висвітлюючи цю подію, медіа найчастіше цитували заяву Мецоли щодо можливості початку перемовин про членство України в Євросоюзі вже 2023 року. Деякі ЗМІ у своїх заголовках маніпулятивно зазначали, що нібито “відомо про терміни початку переговорів щодо вступу України в ЄС”. Рідше цитували заяви топ-посадовців ЄС щодо роботи над прогалинами у санкціях проти рф та про важливість притягнення путіна до відповідальності за воєнні злочини.
Крім того, медіа часто писали про продовження дії Угоди щодо лібералізації вантажних автоперевезень 16 березня (так зване продовження “транспортного безвізу”). Також вони активно висвітлювали саміт Європейської Ради у Брюсселі 23-24 березня. Переважно, медіа інформували про зміст “декларації про підтримку України” (формулювання українських медіа), яку прийняли за підсумками зустрічі, а також цитували звернення Володимира Зеленського до Європейської Ради щодо ключових небезпек, які віддаляють від завершення війни.
6 березня був призначений новий директор НАБУ Семен Кривонос. Це дало підставу прем’єру Денису Шмигалю заявити, що Україна відтепер виконала всі сім рекомендацій ЄС. Деякі українські медіа виносили у заголовок заяву прем’єр-міністра, яка швидше була суб’єктивною оцінкою стану виконання рекомендацій ЄС, не вказуючи як цитату. Це створювало хибне враження у читачів про міру готовності України до вступу в ЄС.
Згодом, більш точно пояснила стан виконання рекомендацій ЄС віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина. Вона зазначила, що Україна виконає більшість кандидатських критеріїв у травні – до першої оцінки Єврокомісії. А також повідомила про те, що уряд буде вести перемовини із Європейською Комісією про умови виконання вимог щодо відбору суддів та щодо правок у “антиолігархічний закон”. Коментуючи цю заяву, профільне видання “Європейська правда” зазначило у заголовку новини, що уряд планує виконати “всі, крім одного” критерію ЄС. Проте, більшість українських медіа не зацікавила виваженіша оцінка реального стану виконання рекомендацій ЄС.
Схожим чином українські медіа відреагували на оприлюднення Звіту про виконання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС (УА). Згідно із ним, Україна виконала 72% зобов’язань, передбачених УА. Чимало медіа подали цю новину, як об’єктивний факт, без уточнення джерела інформації у заголовку (наприклад, “звіт уряду”), що вплинуло на формування хибного враження у читачів. Як у медіа, так і серед експертного середовища не стали популярними спроби скептично сприйняти високі показники виконання Угоди та дослідити методологію оцінки. Одним із небагатьох виключень було висвітлення теми “Українським Радіо”. Медіа запросило до ефіру виконавчу директорку ГО “Український центр європейської політики” Любов Акуленко. Вона поділилась альтернативною оцінкою виконання УА, яка була більш стриманою: 54,8%.
У березні було прийнято чотири закони, позначених, як “євроінтеграційні”, або відзначених експертами як вагомими на шляху України до ЄС: про посилення захисту прав інтелектуальної власності (№ 6464), про запобігання тероризму (№ 8146), щодо контролю за безпекою авіації (№ 6405) та про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (№ 8131).
Найбільше уваги ЗМІ було приділено законам про право інтелектуальної власності та щодо обміну інформацією про фінансові рахунки. Хоча, активного суспільного обговорення та інтересу з боку медіа не було до жодного із законопроєктів.
Деякі медіа критикували законопроєкт про фінансові рахунки: цитували юристів, які звинувачували закон у “вбиванні поняття банківської таємниці” та стверджували, що внаслідок закону українським біженцям можуть заблокувати карткові рахунки після зміни статусу податкового резидента. Натомість інші медіа називали новацію “абсолютно необхідним кроком для максимальної інтеграції України в європейську економічну інфраструктуру”.
Керівник аналітичного відділу ГО ”АНТС” Ілля Несходовський називає запровадження міжнародних стандартів CRS та EOIR фактичною метою законопроєкт № 8131 та уточнює, що він відповідає положеннями Розділу V «Економічне та галузеве співробітництво» та Розділу VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством» Угоди про Асоціацію Україна-ЄС.
Варто також зазначити, що декілька медіа розмістили новину про законопроєкт № 8146 під маніпулятивним заголовком “Відтепер всі на виду у СБУ”. Мова йшла про новацію щодо доступу СБУ до інформації про пасажирів та персонал авіарейсів. Таке висвітлення інформації формує негативне ставлення до новації, яку вимагають від України в рамках виконання європейської конвенції про запобігання тероризму.
Аналітика
Серед аналітичних матеріалів, над якими працювали профільні медіа та аналітичні центри у березні, не було єдиної центральної теми, яку б висвітлювали більшість стейкхолдерів.
Профільне видання “Європейська правда” писало про критерії імплементації закону про олігархів у рамках дотримання рекомендацій Європейської Комісії. Автор статті наголосив, що майбутнє рішення Венеціанської Комісії (ВК) вимагатиме від України скасувати або докорінно переглянути “антиолігархічний закон”. Водночас координатор аналітичної групи ЄUROSCOPE ГО “АНТС” Роман Макухін, відзначив, що спільне рішення про недосконалість законів України, Грузії та Молдови було однаково підготовлено ВК ще до 14 березня, а системність реформи направлених на подолання впливу пострадянського “секретаріату олігархів”, залишається важливим фактором стабілізації та розвитку потенційних членів ЄС.
Також видання розглянуло звіт щодо України “Групи держав проти корупції” (GRECO), ключової європейської антикорупційної структури, та прийшли до висновку, що можливими проблемами під час наступного регулярного звіту може стати прийняття законопроєкту про лобізм, завершення формування дієвої Вищої кваліфікаційної комісії суддів та відновлення е-декларування.
Видання “РБК-Україна” писало про важливість відновлення е-декларацій чиновників для подальшої успішної євроінтеграції України та досліджувало готовність владних структур до повернення цієї норми.
Аналітикиня ГО “АНТС” Маріанна Онуфрик оглянула стан справ щодо деінституціалізації інтернатів (одна із вимог ЄС у соціальній сфері) та поставила під сумнів готовність України “позбутися дитячих будинків як явища” найближчим часом. Експертка наголосила на потребі розвивати послуги для дітей та сімей на рівні громади як альтернативу системі закладів інституційного догляду.
Спеціаліст із міжрегіонального співробітництва Львівської обласної ради Наталія Галецька аналізувала вимоги ЄС щодо регіональної політики у колонці для “Європейської правди”. Вона зазначила, що для виконання цих вимог Україна має покращити координацію між органами влади, координацію між програмними документами різних рівнів, а також підвищити ефективність освоєння європейських коштів і покращити систему фінансового моніторингу.
Екологічна організація “Екодія” писала про те, як на Україну вплинуть нові механізми регулювання викидів вуглецю в ЄС та визначила які реформи у сфері наша країна має зробити для збереження обсягів імпорту до європейських країн. Зокрема, організація зазначала про необхідність розробити законодавчу базу системи торгівлі викидами вуглецю та впровадити систему обігу квот на них.
Громадська організація “Центр демократії та верховенства права” проаналізувала процес розробки країнами ЄС єдиних правил регулювання політичної реклами, які враховують нові виклики щодо інформаційної безпеки. У публікації зазначено, що новий регламент не розповсюджується на країни-кандидати. Поза тим, Україна зацікавлена у тому, щоб добровільно наближатися до стандартів ЄС у сфері регулювання політичного процесу.
