Євроінтеграція України: медіамоніторинг за грудень 2023

У грудні найпопулярніші теми для журналістів очікувано були пов’язані із відкриттям перемовин про вступ України до ЄС. Мова йде не лише про саме рішення Європейської Ради про початок переговорів, а також і про його оцінки, попередні інсайди та голосування Верховної Ради за законопроєкти, прийняття яких раніше вимагала від Києва Європейська Комісія для відкриття переговорів. 

Медіа про євроінтеграцію України

Українські медіа писали про відкриття переговорів як про виняткову та важливу подію. Зокрема, журналісти, услід за президентом Євроради Шарлем Мішелем, часто вживали поняття “історичний”, характеризуючи рішення саміту. При цьому, називали його історичним не лише для України, але також і для ЄС. Також медіа часто цитували звернення Президента України, у якому він називав відкриття перемовин “перемогою, яка мотивує, надихає та зміцнює”. А також, часто характеризували подію як одну із найважливіших новин року для країни.

Значну увагу українських журналістів також привернула тема участі угорської делегації у саміті ЄС. Зокрема, писали про блокування Орбаном всіх питань, що стосуються підтримки України, критичні оцінки євроінтеграційних реформ України, а також цитували інсайд видання Politico про блокування Орбаном участі президента Зеленського у саміті ЄС.

Велику увагу українських медіа також привернула історія про перемовини між Віктором Орбаном за день до голосування щодо відкриття переговорів, яка закінчилась пропозицією для очільника Угорщини покинути залу голосувань. Подробиці цієї зустрічі стали відомі завдяки коментарю прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте журналісту BBC.

Загалом, Орбан у грудні через часті критичні заяви щодо України та спроби заблокувати євроінтеграцію та фінансову допомогу Україні, став провідним “ньюзмейкером” для українських медіа. Деякі журналісти не стримувались від негативної емоційно забарвленої лексики, коментуючи заяви чи дії угорської влади.

Значно меншу увагу українських журналістів привернула важлива новина про можливість розробки для України спрощеної процедури вступу до ЄС. Лише декілька медіа наголосили увагу на цьому факті.

Українські медіа також часто цитували заяву віцепрезидентки Єврокомісії з питань цінностей та прозорості Вери Юрової чеським медіа про те, що “членство України в ЄС є питанням років, а не десятиліть”.

Серед інших тем, українські журналісти також активно висвітлювали схвалення 12-ого пакету економічних та індивідуальних санкцій проти Росії. Зокрема, перерахували галузі виробництва, що підлягатимуть під обмеження та звертали увагу на “ускладнення спроб обминати європейські обмежувальні заходи”.

Також медіа писали про узгодження розблокування україно-польського кордону отримання “Укренерго” статусу повноправного члена в Європейській мережі операторів системи передачі електроенергії ENTSO-E та відкриття в Україні офісу програми ЄС “Горизонт Європа”.

Законопроєкти

Протягом грудня Верховна Рада прийняла 4 євроінтеграційні законопроєкти, три з яких були прийняті на виконання рекомендацій Європейської Комісії, отриманих у листопаді 2023 року. 

Три законопроєкти стосувались антикорупційних органів і були проголосовані в один день: “щодо посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України” (№ 10203-1), “щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури” (№ 10060) та щодо приведення окремих положень закону “Про запобігання корупції” у відповідність до висновків Європейської Комісії щодо України (№ 10262). Останній законопроєкт стосувався можливості Національного агентства із питань запобігання корупції перевіряти майно посадовців, придбане до держслужби.

Українські журналісти переважно писали про прийняття трьох антикорупційних законопроєктів однією новиною. Медіа називали їх “важливими для євроінтеграції” та “необхідними для вступу в Євросоюз”. Втім, деякі медіа залишали поза увагою законопроєкт 10060 і висвітлювали лише положення про прийняття законопроєктів про НАБУ та НАЗК. 

Прийняття законопроєкту про НАБУ медіа висвітлювали переважно як “збільшення штату НАБУ на 300 осіб”. Законопроєкт № 10262 називали законом, що дозволяє НАЗК перевіряти набуте до держслужби майно.

Висвітлюючи прийняття закону про САП (№ 10060), журналісти мали деякі критичні зауваження щодо нього. Зокрема, вони наголошували на тому, що скандальні “правки Лозового”, які можуть дозволити уникнути відповідальності деяким українським топ-корупціонерам, були скасовані лише частково. Також правозахисники зазначали, що законопроєкт не враховує деяких критичних рекомендацій щодо діяльності установи. Законопроєкт про САП був єдиним прийнятим у грудні законом, прийняття якого не було серед прямих рекомендацій Європейської комісії виконання яких Україна потребує для початку переговорів про вступ.

Прискорене прийняття трьох антикорупційних законів дало можливість прем’єр-міністру України Денису Шмигалю надіслати меседж до ЄС щодо готовності до відкриття переговорів: “Україна швидко рухається до ЄС. Розраховуємо, що вже наступного тижня Європейська Рада ухвалить фінальне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в Європейському Союзі”.

Прийняття законопроєкту № 10288-1 журналісти характеризували як “суттєве розширення права національних меншин”. Також вони часто зазначали, що закон є “необхідним для євроінтеграції”.

Нагадаємо, цей текст закону став оновленим варіант законопроєкту № 10288, який активно критикували українські журналісти та активісти за розширення функціонування російської мови через набуття нею статусу мови національної меншини, а також за “руйнування механізму захисту” української мови. ЗМІ цитували депутатів, які говорили, що чинна редакція закону змогла “захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови” та “вичистити з закону норми, які відкривали шлюзи русифікації”. Водночас деякі медіа звертали увагу на потенційні загрози, що залишились у даній редакції законопроєкту.

У минулому випуску медіамоніторингу за листопад ми вже писали про дискусії, які були пов’язані із вимогою ЄК прийняти закон про лобізм та чинним текстом урядового законопроєкту. У грудні до нього були внесені правки, які мали врахувати пропозиції громадськості. Після цього закон № 10337-1 був направлений на розгляд Верховної Ради.

Аналітика

У грудні аналітики писали матеріали, що стосувались відкриття перемовин і подальшої євроінтеграції України.

Директор програм міжнародного фонду “Відродження” Дмитро Шульга прогнозував можливий календар євроінтеграції, а також ключові тенденції наближення до ЄС у 2024 році. За ним, у 2024 році ЄС більше уваги звертатиме на заходи України з впровадження рівного playing field – правил конкуренції, соціальних, екологічних та технічних стандартів. Також за автором затвердження Ukraine Facility 1 лютого не має стати проблемою для України. Шульга прогнозував, що перша міжурядова конференція буде проведена орієнтовно не раніше кінця весни. Також експерт наголосив, що Україна має прагнути відкрити якомога більше глав переговорів у першій половині 2024 року.

Експерти Українського центру європейської політики закликали українських урядовців у процесі євроінтеграції “діяти на випередження”. Зокрема, не чекаючи завершення скринінгу, почати виконувати початкові умови для відкриття переговорів за кластером “Фундаментальні реформи”, що передбачає підготовку плану дій і дорожньої карти реформ, передбачених у відповідних главах. Також, за словами авторів, українському уряду необхідно починати працювати над підготовкою переговорної позиції та періодів імплементації європейських норм, щоб бути готовими для відкриття секторальних кластерів.

Дмитро Ливч, виконавчий директор ГО EasyBusiness, у своїй статті розглядає 4 можливі системи інституційної регуляції євроінтеграції, та визначає яка з них краще підійде Україні у її чинних реаліях. Експерт наголошує на тому, що єдиної ефективної системи регуляції євроінтеграції не існує, і кожна країна підлаштовує її під свої політичні та управлінські реалії. За ним, для України ефективними моделями можуть бути ті, що не передбачають повної реструктуризації Урядового офісу. А саме: пряме підпорядкування Урядового офісу профільному віцепрем’єру або ж посилення Урядового офісу та його відносин з віцепрем’єром без суттєвих змін у поточній системі взаємовідносин урядових суб’єктів.

Аналітик громадської організації “Чесно” Михайло Загородній описав оцінку реформи децентралізації Європейською Комісією. За ним, на перший погляд, Україна добилася значного прогресу в цій галузі. Втім, за фасадом схвалення ЄС, є чимало критики та зауваження. Зокрема, європейські партнери України критикують такі аспекти регіональної політики як створення військових адміністрацій у не фронтових регіонах, обмежена бюджетна прозорість і відкритість формування місцевих бюджетів, а також недостатнє залучення органів місцевого самоврядування до формування державних політик. Окремо ЄС наголосило на потребі відмовитись від містобудівного законопроєкту № 5655. Спроби ухвалити новий законопроєкт, що фактично дублює скандальний законопроєкт “можуть призвести не тільки до чергового розладу уряду із громадянським суспільством та місцевим самоврядуванням, а й поставити під загрозу євроінтеграцію України”, зазначає експерт.

Експерт з соціальної політики проєкту Euroscope Маріанна Онуфрик у своєму блозі назвала трьома головними євроінтеграційними досягненнями 2023 року у сфері гуманітарної та соціальної політики ухвалення нового законодавства про національні меншини, деінституціоналізація системи догляду за дітьми та людьми з інвалідністю, а також реформування системи зайнятості осіб з інвалідністю. Втім, вона зазначила, що останні дві сфери ще потребують суттєвої роботи щодо реформування.