Євроінтеграція України: медіамоніторинг за квітень 2023

Квітень-2023 не був насиченим на увагу медійників до теми наближення України до Європейського Союзу. Падіння кількості згадок, що розпочалось ще у березні, продовжилось у квітні: на 27% впала згадуваність цієї теми у провідних онлайн-медіа та на 26% у соцмережах (тут і далі статистика зібрана за допомогою аналітичного інструменту Youscan). Найчастіше медіа при цьому обговорювали міжнародні зустрічі за участю представників України та слідкували за прогнозами щодо наступної оцінки виконання євроінтеграційних реформ від ЄС.

Медіа про євроінтеграцію України

Специфікою квітня стала велика концентрація новин, подій і важливих заяв, пов’язаних із євроінтеграцію наприкінці місяця (впродовж 25-28 квітня).

Найбільше уваги від журналістів отримав візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля в Італію 26-27 квітня. Висвітлюючи цю події, журналісти найчастіше акцентували увагу на таких аспектах перемовин як участь Італії в повоєнному відновленні України, розширення співпраці країн у військовій промисловості (зокрема, спільне виробництво систем ППО), переговори щодо вступу України в ЄС та визнання Голодомору геноцидом Римом. Зокрема, українські ЗМІ часто цитували заяву прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні стосовно потреби прискорити перемовини з ЄС щодо членства України.

Трохи менший рівень уваги отримав інший дипломатичний візит українського керівництва. 5 квiтня у Польщу прибув Володимир Зеленський. Висвітлюючи цю подію, журналісти найчастіше писали про обговорення гарантій безпеки для України від НАТО, військову підтримку від Польщі та участь країни у післявоєнній відбудові України. Рідше також говорили про обговорення проблеми імпорту української продукції під час візиту Президента. Деякі медіа називали візит “дуже плідним”.

Ще однією популярною темою квітня стало питання оновлення статусу України у процесі наближенні до ЄС, зокрема прогнозування наступної оцінки прогресу у виконанні євроінтеграційних реформ. 

Редактор “Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Йозвяк на початку місяця у своїй Твіттер-сторінці повідомив, що Європейська Комісія надасть оновлену інформацію щодо статусу вступу до ЄС для України, Молдови та Грузії у травні. 27 квітня Денис Шмигаль завив, що Україна отримає проміжний звіт “наприкінці весни”. Він також повторив свою дещо суперечливу заяву про те, що “Україна виконала всі сім рекомендацій Єврокомісії”, а “офіційний звіт восени відкриє перед нами двері щодо процедури перемовин”. Втім, того ж дня Посол Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас повідомив, що попередня оцінка буде оприлюднена вже у червні. Кожну із цих заяв активно поширювали українські медіа. 

27 квітня український кореспондент у рамках телемарафону задав питання президентці Європарламенту Роберті Мецолі про те, чи можливий початок переговорів про вступ до ЄС вже цього року, у випадку якщо Україна виконає всі рекомендації Єврокомісії. Мецола відповіла ствердно, проте наголосила на потребі виконати зобов’язання та “пройти свій шлях”. Деякі українські медіа поширили цю заяву під дещо спекулятивним заголовком “У Європарламенті схвалюють початок переговорів щодо вступу України до Євросоюзу вже цього року”.

Також у ЗМІ часто писали про встановлення договірних відносин між ЄС та Україною в рамках Гаазької конвенції про судові рішення 24 квітня. Це передбачатиме взаємне визнання і виконання судових рішень у цивільних і комерційних справах між Україною та ЄС. При цьому медіа часто цитували слова з прес-релізу Європейської Комісії, де зазначається, що “держави-члени Європейського Союзу вважають, що не існує жодних фундаментальних перешкод, наприклад, пов’язаних з незалежністю та ефективністю судової системи, боротьбою з корупцією або дотриманням основоположних прав, які могли б завадити ЄС вступити в договірні відносини з Україною”.

Крім того, медіа впродовж місяця активно висвітлювали такі події як спільна декларація президентів України та Естонії у рамках візиту Каї Каллас в Україну (24 квітня) та підписання Чехією та Словаччиною декларації про готовність підтримувати Київ на шляху до членства в НАТО (28 квітня).

Аналітика та законопроєкти

Аналітики у квітні найчастіше обговорювали дві теми – “зернову кризу”, пов’язану із тимчасовою забороною експорту української агропродукції у декілька країн ЄС, та реформу Конституційного суду у контексті виконання рекомендацій Європейського Союзу.

Українські журналісти критикували рішення урядовців східноєвропейських країн, зокрема називали їх популістичними і протиправними з точки зору європейського права, а також зазначали, що воно служить інтересам Росії. Журналістка видання “Тексти” називала зупинку експорту української агропродукції “польським популізмом” та політичним рішенням, прийнятим напередодні парламентських виборів. Юрист Андрій Терещук звинуватив країни ЄС, що вдалися до заборони імпорту у небажанні розв’язувати інфраструктурні проблеми, а також зазначив, що у перспективі “популізм політиків” деяких країн ЄС може стати на заваді інтеграційній перспективі України. Редактор видання “Європейська правда” Юрій Панченко писав, що вирішення конфлікту, яке пропонує Європейська Комісія суперечить Угоді про асоціацію.

Окремої уваги потребує стаття, у якій експерти трьох авторитетних антикорупційних організацій (Dejure, Центр протидії корупції та Автомайдан) звинувачували уряд у небажанні виконувати вимоги Європейського Союзу та Венеціанської комісії щодо антикорупційної реформи. А саме додати сьомого експерта, делегованого міжнародними партнерами, до Дорадчої групи, яка здійснює добір кандидатів до Конституційного суду. Крім того, автори тексту критикують представників Венеційської комісії та Європейської Союзу за готовність йти на поступки українській владі та пом’якшувати свої вимоги, що призведе, на думку авторів статті, до “руху України убік від демократії”. Також організація Dejure розмістила на своєму сайті заклик до депутатів Верховної Ради не голосувати за законопроект, який легалізує запропоновану владою схему створення Дорадчої групи.

Організація “Екодія”, аналізуючи набір пропозицій щодо перегляду та оновлення законодавства ЄС (пакет ЄС “Fit for 55”), прийшла до висновку що українські плани скорочення викидів на фон європейських виглядають “кволо”, а зобов’язання – недостатньо амбітні.

Представники аналітичного центру “Європа без бар’єрів” оглянули стан перемовин щодо запровадження спільного контролю на кордоні між Україною та Польщею. Експерти прийшли до висновку, що керівництву України не вистачає політичної волі, щоб впровадити нову процедуру, оскільки озвучені українською стороною перепони виглядають  надуманими.

Протягом квітня був прийнятий лише один закон, позначений Верховною Радою як євроінтеграційний – щодо використання та обігу піротехнічних виробів (№ 7438). Згідно із пояснювальною запискою до закону, він відповідає Директиві 2013/29/ЄС Європейського Парламенту. ЗМІ часто писали про “заборону салютів, феєрверків і петард”. Втім, критика закону серед журналістів не була поширеною. Деякі медіа випускали репортажі під заголовком “Давно треба було”. У новинах лише зазначали, що “заборона не поширюється на використання піротехніки Збройними силами України”.