Євроінтеграція України: медіамоніторинг за липень 2023

Після насиченого на події, пов’язані з євроінтеграцією, травня та червня, у липні в Україні відмічалось помітне падіння інтересу до цієї тематики. Кількість згадок процесів, пов’язаних з наближенням до ЄС, впала на 28% серед провідних онлайн-медіа та на 34% у соцмережах. Найбільше інформаційних приводів при цьому створив саміт НАТО у Вільнюсі 11-12 липня. Попри те, що подія не мала прямого стосунку до Європейського Союзу, на ній виступали представники ЄС та поставала тема наближення України до Союзу.

Медіа про євроінтеграцію України

Перші публікації про можливі підсумки саміту НАТО для України почали з’являтись ще 10 липня. Тому українські медіа обговорювали подію декілька днів. Втім, переважна більшість згадок про неї припали на 12 липня, останній день саміту. Зокрема, журналісти часто писали про зустріч президента України Володимира Зеленського та президента Європейської ради Шарля Мішеля у рамках саміту. Цитуючи Телеграм-канал президента України, вони писали про обговорення можливості “відкрити вже в кінці цього року переговори щодо членства в Євросоюзі” на зустрічі. Також медіа зазначали, що президенти обговорювали питання санкцій проти РФ. Дещо рідше журналісти писали про готовність ЄС стати “ключовим партнером у наданні гарантій Україні від G7”, цитуючи Твіттер-сторінку голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн.

12 липня українські журналісти також часто цитували інсайд видання Politico про проєкт плану надання Україні “безпекових зобов’язань”. Декілька українських ЗМІ опублікували відповідні новини під гучним заголовком “ЄС готується довго захищати Україну”.

Окрім того, значну увагу українських журналістів привернув візит прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса у Київ 1 липня. Найчастіше вони писали про підтримку політиком створення Ради Україна – НАТО та кандидатури України на вступ до ЄС. Журналісти також наголошували на тому факті, що візит відбувся у перший день головування Іспанії в ЄС. А також зазначали про виділення Україні додаткової фінансової допомоги та військової техніки у результаті домовленостей під час візиту.

Іншим широко освітленим міжнародним візитом став приїзд президента України у Чехію 7 липня. Зокрема, українські ЗМІ часто цитували заяву президента Чехії Петра Павела про бажання почати перемовини про вступ України в ЄС до кінця цього року. 

Також активно висвітлювалось продовження скасування роумінгової оплати для українців в ЄС 10 липня. При цьому, українські медіа зазначали про участь Європейської Комісії в угоді між операторами, а деякі з них навіть не цілком коректно писали про те, що саме “Єврокомісія продовжила на рік дію спрощеного роумінгу” (хоча ЄК лише сприяла угоді).

Законопроєкти

У липні у другому читанні Верховна Рада прийняла два законопроєкти, що мали стосунок до обов’язків і рекомендацій, пов’язаних із наближенням України до Європейського Союзу. 

Так Верховна Рада внесла зміни до закону щодо подання декларацій в умовах воєнного стану (№ 9534). Новація поновить електронне декларування доходів політиків і чиновників. Нагадаємо, раніше представники Європейського Союзу (зокрема, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас) закликали українську владу повернути подання декларацій, яке було скасовувано з початком воєнного стану. Представники антикорупційних громадських організацій критикували текст законопроєкт за обмеження публічного доступу до найважливішої інформації в деклараціях. Зокрема, можливість приховати імені родичів або осіб, що дарували декларанту майно, а також можливість уникнути декларування частини нерухомості, занизивши її вартість. Подібних обмежень не було у правилах декларування, які діяли до введення воєнного стану. Лише декілька українських медіа наголосили увагу на “підводних каменях” закону.

Законопроєкт №9322 уточнює правила конкурсного відбору кандидатур на посаду судді КСУ. Новація була частиною виконання рекомендацій Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ України до ЄС. Нагадаємо, раніше саме положення про склад конкурсної комісії стало найбільшим “каменем спотикання” для української влади, яка не хотіла віддавати більшість складу комісії незалежним міжнародним спостерігачам. Законопроєкт №9322 запропонував компромісне рішення, яке не виконує головну рекомендацію Венеційської комісії про четвертого “міжнародника” у складі комісії, однак надало їм право вирішального голосу у випадку повторного голосування.

Венеційська комісія висловила жаль, що її рекомендація щодо включення сьомого члена до складу Дорадчої групи експертів не була виконана, однак привітала “значні покращення” у правилах відбору. Українські профільні громадські організації надали схожу оцінку. Медіа переважно висвітлювали прийняття закону нейтрально. Деякі з них, втім, давали позитивні оцінки закону. Наприклад, не цілком коректно виносили у заголовок висновок, що Україна “виконала рекомендацію для членства в ЄС”.

Аналітика

Директорка “Центру нова Європа” Альона Гетманчук, підсумовуючи власний досвід участі у закордонних дипломатичних адвокаційних заходах, проаналізувала сприйняття наближення України до ЄС у найбільш впливових країнах Союзу.  Вона стверджувала, що найбільшу підтримку вступу України до ЄС відчувала в Італії, зазначила про важливість переконати країни Центральної Європи погодитись на реформу Євросоюзу для пришвидшення наближення України до ЄС. Також авторка наголосила, що заяви українських чиновників про членство в ЄС через 2 роки у європейських столицях вважають недоречними та контрпродуктивними.

Юристи компанії Sayenko Kharenko у своїй статті закликали вже сьогодні починати роботу над  “червоними лініями” зі сторони бізнесу для переговорів про вступ. Автори наголошували, що український бізнес може зазнати збитків після приєднання до ЄС через заміну експортних та імпортних мит і нові регуляції. Зокрема, за оцінкою юристів, бізнес має право вимагати більш м’яких умов під час так званих “перехідних періодів” після вступу. Наприклад, тимчасове збереження квот на імпорт, час на поступову адаптацію агропідприємств тощо.

Представниця “Центру економічної стратегії” Марія Репко у своїй статті описала структуру та умови надання програми ЄС на 50 млрд євро для України. Вона наголосила на важливості написання реалістичного плану використання коштів. А також назвала нинішню програму підтримки “останнім вагоном потягу” для євроінтеграції України.

Юристка громадської організації “Життя” Марічка Гринишин проаналізувала наскільки ухвалена Верховною Радою заборона на реалізацію сигарет та тютюну для самокруток зі смако-ароматичними добавками відповідає “тютюновій” Директиві ЄС 2014/40. За її оцінкою, зміни не забезпечують повної імплементації Директиви, оскільки нові заборони стосуються лише воєнного часу, а обмеження, що існували раніше, виробники такої продукції навчилися обходити.

Громадська організація “Екодія” підбила підсумки конференції з відновлення України у Лондоні. Організація зробила висновок, що для ефективного залучення коштів на відбудову українська влада вже найближчим часом має ухвалити законодавство щодо нульового рівня викидів у будівництві та забезпечити політику сталих закупівель, а також гарантувати залучення громадськості у процеси відбудови. До наступної конференції з відновлення 2024 року в Берліні потрібно забезпечити інклюзивність процесу відновлення, зокрема почути думки вразливих спільнот, наголошує авторка статті.