Євроінтеграція України: медіамоніторинг за листопад 2023
Ключовою євроінтеграційною новиною листопада був звіт Європейської Комісії щодо України в межах пакета розширення, у результаті якого Київ отримав рекомендацію щодо початку переговорного процесу до вступу в ЄС. Очікувано, увага журналістів переважно була сконцентрована на цій темі.
Медіа про євроінтеграцію України
Журналісти пояснювали зміст рекомендацій Європейської Комісії, робили прогнози щодо періоду, який знадобиться Україні для того, щоб стати членом ЄС, поширювали оцінку згідно з якою Україна виконала 90% реформ, які були передбачені в статусі кандидата на членство. Лише декілька медіа написали про факт застосування для України унікальної прискореної процедури вступу – підготовка технічних питань переговорів про вступ паралельно з політичними. Загалом, українські журналісти висвітлювали висновок ЄК щодо України у позитивних тонах, концентруючи увагу на факті отримання рекомендації розпочати перемовини, а не на додаткових вимогах, які отримала Україна.
Зазначимо, що дві вимоги ЄС зустріли критику в експертному середовищі. Так група громадських організацій, що займається культурною політикою, випустили спільну заяву у якій засудили “ревізію мовного законодавства і послаблення механізмів захисту державної мови”. Разом із тим, представники адміністрації президента заявляли про готовність змінити закон про освіту для виконання вимог Євросоюзу.
Також профільні експерти засуджували включення вимоги прийняття закону про лобізм до антиолігархічного критерію. Ми детальніше розглянемо їхню критику далі, в огляді аналітики. Ще більшої критики зі сторони експертного середовища зазнав законопроєкт про лобізм, розроблений НАБУ, який у листопаді знаходився на розгляді уряду. З 29 листопада найвпливовіші галузеві громадські організації ініціювали публічний процес збору підписів під спільною заявою із проханням уряду повернути законопроєкт на доопрацювання і забезпечити прозорі та інклюзивні консультації.
Українські журналісти також слідкували за інсайдами щодо можливого періоду початку перемовин про вступ України в ЄС. Так вони часто цитували прогноз Дмитра Кулеби про початок перемовин про вступ на початку 2024 року, але не у перший місяць року. Також часто наводили інсайд видання Reuters про можливість перенесення ухвалення рішення про початок офіційних переговорів з Україною із грудня на березень.
Помітно менше уваги медіа було приділено Європейській конференції в Берліні 2 листопада, на якій, серед іншого, порушувати питання наступного розширення ЄС. Найбільш цитованою в українських медіа заявою з неї були слова Дмитра Кулеби про Україну як “додану вартість, а не тягар для ЄС”. Цю характеристику Дмитро Кулеба пізніше повторював в інтерв’ю Euractiv. Також на конференції він знову повторив тезу про недопустимість реформування ЄС шляхом гальмування вступу нових членів.
Українські журналісти у листопаді активно висвітлювали подробиці блокування україно-польського кордону польськими перевізниками. Зокрема, писали про економічні збитки, які від цього отримувала Україна, про трагічні випадки до яких призвело блокування. Також вони висловлювали своє розчарування небажанням польської влади розв’язувати проблему. Зокрема, писали про те, що блокада “викриває некомпетентність польського уряду”. Цитуючи інсайди польських медіа, вони також поширювали інформацію про розчарування Єврокомісії діями польського уряду та готовність “розпочати карну процедуру”. Також журналісти наголошували, що за протестами стоять “антиукраїнські сили” (зокрема, так коментували підтримку страйку партією “Конфедерація”), а частину їхніх вимог називали абсурдними. Також українські оглядачі висловлювали сподівання, що розв’язати проблему зможе новий польський уряд.
Також українські медіа писали про візит глави Європейської Ради Шарля Мішеля “напередодні саміту Євроради”, відкриття представництва Європарламенту у Києві.
Законопроєкти
Протягом листопада Верховна Рада прийняла у другому читанні лише один законопроєкт, який був пов’язаний з наближенням до ЄС.
Проєкт Закону № 9024-д про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів впроваджує положення, що відповідає Директиві ЄС 2009/119, а також Угоді про Асоціацію. Прийняття цього законопроєкт висвітлювалось українськими журналістами не активно. Переважно про це писали лише галузеві медіа, які називали закон “євроінтеграційним”.
Разом із тим, Верховна Рада посилила свою роботу щодо низки інших законопроєктів, які були пов’язані із виконанням рекомендацій Європейської Комісії. Так у середині листопада були прийняті у першому читанні (зі скороченням строків підготовки) законопроєкт щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (№ 10060), щодо посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро України (№ 10203-1), про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” (№ 10262), а законопроєкт про внесення змін до законів для врахування експертної оцінки Ради Європи щодо прав національних меншин (№ 10288) був наданий до розгляду парламенту. Втім, аналізувати висвітлення цих законів українськими медіа ми будемо після їхнього прийняття у другому читанні, у наступних випусках моніторингу.
Аналітика
Очікувано, що у листопаді значна кількість аналітики, написаної галузевими експертами та журналістами, була пов’язана зі звітом Європейської Комісії щодо розширення.
Зокрема, редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко назвав рішення Європейської Комісії щодо України “жовтим світлом”. Він наголосив, що головним досягненням України є початок переговорів без жодних передумов після затвердження рішення на саміті ЄС. Мова тут йде про технічний процес підготовки до вступу, що розпочнеться негайно після грудневого рішення. Втім, обговорюючи нову вимогу щодо прийняття закону про лобізм як частину антиолігархічного критерію, він наголосив, що українська переговорна команда має зробити все можливе, щоб припинити практику включення вимог, яких не було у попередніх зобов’язаннях перед ЄС. Тексти зі схожою оцінкою нової вимоги Європейської Комісії також публікували інші експерти, зокрема представники Українського центру європейської політики.
У іншій своїй статті Сергій Сидоренко закликає не приймати чинний зареєстрований законопроєкт, що вносить правки у закони, щодо прав меншин. Згідно з його оцінкою, чинне законодавство дійсно потребує змін, але деякі з рекомендацій Венеційської комісії перетинають “червоні лінії” для України, наприклад відмова від дублювання реклами та вивісок українською у регіонах контактного проживання етнічних меншин.
В іншоу тексті редактор “Європейської правди” порівнює наближення до ЄС України із прогресом інших країн-кандидатів. Він доходить до висновку, що конкурентами України за членство в Євросоюзі наразі є Чорногорія, Північна Македонія та Албанія. Особливої уваги серед них заслуговує остання, оскільки наразі демонструє найвищий темп впровадження євроінтеграційних реформ. Київ має орієнтуватися на те, щоб обігнати усі інші держави-кандидатки та стати лідером у питанні зближення з ЄС, наголошує автор статті.
Представники “Центру формування політики” у своїй статті підсумували оцінку ЄК блоку виконання Україною вимог, що належать до кластеру fundamentals. Автори вважають, що формулювання Єврокомісії у більшості позицій збігаються з рекомендаціями профільних українських громадських організацій. Це доводить, що державі варто максимально тісно співпрацювати з громадянським суспільством, залучаючи його як до дизайну реформ, так і до контролю за їхньою реалізацією. Також автори наголосили, що більшість процесів у цій галузі, прийняття яких чекають в ЄС вже були запущені, а відповідні законопроєкти вже лежать на розгляді у парламенті.
У листопаді також було оприлюднене дослідження “На шляху до європейської інтеграції”, проведене Українським центром європейської політики”, яке аналізувало ключові проблеми та потреби стейкхолдерів щодо наближення України до ЄС. Дослідники визнали шість ключових викликів серед органів державної влади, які можуть зашкодити процесу євроінтеграції України. Серед них: брак експертних знань щодо розв’язання галузевих завдань, брак ресурсів (як технічних, так і кадрового забезпечення), недостатній рівень координації між різними органами влади та відсутність ефективної комунікації про євроінтеграцію.
Експертка ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” у своїй статті виділила основні переваги у сфери екології, які отримає ЄС після майбутнього приєднання України. Серед них: потенціал для посилення зеленого переходу ЄС (зокрема, завдяки значному потенціалу України для розвитку органічного виробництва та відновлюваних джерел енергії), посилення біорізноманіття ЄС та активний громадський сектор у сфері екології, який може посилити просування зелених реформ у ЄС.
Аналітики Центру Дністрянського проаналізували політику регуляції технологій штучного інтелекту в Україні у контексті євроінтеграції. За їхньою оцінкою, анонсована Мінцифрою політика вибіркової імплементації Закону ЄС про ШІ призведе до плутанини і труднощів під час виконання вимог законодавства ЄС. Оскільки чинний варіант закону ЄС передбачає жорстку регламентованість та значні обмеження щодо певних технологій ШІ.
Центр протидії дезінформації (дослідницький центр при РНБО) оглянув зовнішню політику Угорщини у контексті блокування євроінтеграції України та інших труднощів, які створює уряд країни для Євросоюзу. Вони радять долати вето Будапешта за допомогою “блокування фінансування Угорщини з бюджету ЄС та створення додаткових фінансових проблем для Орбана”. Разом зі тим, аналітики пишуть, що задля того, щоб цей сценарій спрацював, Україна зі своєї сторони має продемонструвати зразкове виконання всіх рекомендацій ЄС.
