Євроінтеграція України: медіамоніторинг за вересень 2023
Вересень був місяцем, не насиченим на інформаційні приводи, пов’язані з наближенням України до ЄС. Найбільше уваги українських журналістів привернув процес прийняття законопроєкту щодо електронного декларування для українських чиновників. Також медіа слідкували за новинами та інсайдами, пов’язаними з очікуваною у жовтні оцінкою виконання Україною семи рекомендацій Європейської Комісії. А українські посадовці надсилали трохи передчасні сигнали про виконання всіх необхідних умов для початку перемовин про вступ до ЄС.
Медіа про євроінтеграцію України
8-9 вересня у Києві відбувся щорічний міжнародний форум Yalta European Strategy. Медіа переважно висвітлювали безпековий компонент обговорень під час заходу. Зокрема, цитували політиків, які обговорювали готовність до довготривалого протистояння із Росією та можливість вступу України до НАТО. Однією з небагатьох поширених медіа заяв з форуму, що стосувалась наближення до ЄС, були слова президента України про пріоритетність проведення євроінтеграційних реформ замість організації виборів під час війни.
Українські журналісти також активно висвітлювали візит міністра зовнішніх справ Німеччини Анналени Бербок, який відбувся 11-12 вересня. Зокрема, писали що топчиновниця ЄС “анонсувала початок переговорів про вступ України до ЄС”. Часто цитованою в українських медіа також стала заява Бербок про майбутній ЄС від Лісабона до Луганська.
Значний інтерес зі сторони українських журналістів мала заява Президентки Європарламенту Роберти Метсоли з інтерв’ю виданню The Guardian про можливість запропонувати Україні деякі переваги, які дає членство в ЄС ще до формального його набуття. Зокрема, журналісти процитували уривок у якому топчиновниця ЄС перераховувала можливі переваги, про які йшлося: спільний мобільний роумінг, доступ до університетів, можливість заходити на внутрішній ринок ЄС, приєднання до європейської електромережі тощо.
Серед заяв українських чиновників, значне медійне охоплення мали слова віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної з інтерв’ю “Голосу Америки” про готовність до членства в ЄС у найближчі два роки. Натомість повідомлення прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про необхідність внести зміни до майже 5 тисяч документів на шляху до членства в ЄС за результатами селф-скринінгу поширили лише кілька медіа.
Також українські медіа коментували очікувану оцінку виконання Україною семи рекомендацій ЄК. Зокрема, активно поширювали інсайд видання Bloomberg про те, що Європейська Комісія у жовтні рекомендуватиме розпочати багаторічний процес переговорів про членство України в Євросоюзі. Чимало українських медіа також процитували високу оцінку прогресу України у подачі заявки на членство, яку голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн дала в інтерв’ю тому ж виданню; зокрема, слова про впевненість топчиновниці, що “Україна досягне успіху у своїй заявці на членство в ЄС”.
Трохи рідше українські журналісти писали про відкриття можливості для України самостійно взяти участь у конкурсах інфраструктурних проєктів ЄС і затвердження Кабміном програми для нацменшин, яку уряд пов’язав із завершенням виконання семи рекомендацій Єврокомісії на урядовому рівні. Голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія заявляв про виконання Верховною Радою “99,9% того, що потрібно для початку перемовин про вступ України до ЄС”. Зауважимо, втім, що не ухвалений, станом на вересень, у другому читанні законопроєкт щодо політично значущих осіб (англ. PEP) є важливим для партнерів України та вартує точно більше, ніж 0,1% втілення рекомендацій Єврокомісії.
Законопроєкти
У вересні Верховна Рада прийняла два законопроєкти, марковані як “євроінтеграційні”. Законопроєкт № 9534 про відкриття декларацій чиновників вимагали прийняти міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд. Законопроєкт № 9610 про реалізацію прав осіб, що належать до національних меншин, пов’язаний із виконанням однієї з рекомендацій Європейської Комісії.
Прийняття євроінтеграційного законопроєкту № 9534 про відновлення електронного декларування на початку серпня викликало критику як серед українського експертного середовища, так і в міжнародних партнерів України. Переважно критикувалось перенесення відкриття декларування доходів на рік. Чимало українських медіа наголошували на факті затримки та проваленому голосуванні за правку про негайне відкриття декларацій. Надалі медіа часто писали про те, що президента закликає ветувати закон група членів Європарламенту, трохи рідше також писали про аналогічні заклики від НАЗК, профільних громадських організацій і громадян, що підписали відповідну петицію на сайті Президента. Втім, у тіні опинились деякі інші недоліки законопроєкту, на які звертали увагу профільні експерти (нова норма про приховування повних імен інших осіб у декларації, обмеження мандату НАЗК щодо надання роз’яснень тощо). Після накладання президентом вето на законопроєкт та внесенням у нього правок про негайне відкриття декларацій, українські медіа писали про прийняття “виправленого” законопроєкту” та законопроєкту “з урахуванням вето президента”.
Законопроєкт “Про національні меншини (спільноти) України” серед іншого передбачає безоплатне забезпечення шкільними підручниками представників національних меншин, забезпечення можливості використання мов національних меншин у рекламі та суспільних заходах, закріплення нового визначення терміну “національні меншини (спільноти)” тощо. Українські медіа називали прийняття закону “однією з вимог для членства в ЄС”. Нагадаємо, попередній варіант законопроєкту про національні меншини був розкритикований Венеційською комісією. Саме рішення комісії, своєю чергою, розкритикували більшість представників українського експертного середовища за недостатнє розуміння українського контексту.
Аналітика
Важливою роботою аналітиків, що досліджують процеси євроінтеграції у серпні, стала публікація Кандидат check, п’ятого незалежного моніторингу виконання Україною семи рекомендацій ЄС, що проводять ряд українських громадських організацій. За оцінкою експертів, Україна продемонструвала серйозний прогрес у втіленні проєвропейських реформ. Зокрема, загальна експертна оцінка виконання рекомендацій виросла з 6,8 до 8,1 бала з 10 можливих.
Більш детально результати Кандидат check проаналізував редактор профільного видання “Європейська правда” Сергій Сидоренко. Він наголосив, що Україна показала хороший прогрес у виконанні семи критеріїв ЄС, хоча, ще на початку вересня складалось враження стагнації у втіленні наданих Єврокомісією рекомендацій. Втім, на шляху до відкриття перемовин про вступ до ЄС залишилась ще одна суттєва перепона – це ухвалення законодавства про публічно значущих осіб. Верховній Раді поки що не вистачало голосів для того, щоб прийняти відповідний закон.
Редактор “Європейської правди” Юрій Панченко також оглянув “зернову кризу” між Україною та Польщею та визначив яких помилок у ній допускала українська влада. Автор підтримав ідею українських політиків звертатись за вирішенням суперечки до СОТ, але критикував посадовців за провал комунікацій як з українським, так і з польським суспільством.
Експерт ГО “Адвокат майбутнього” Михайло Кольцов розглядав різні сценарії проведення реформи місцевих судів у європейських країнах у контексті обрання найбільш зручної моделі для України. Автор наголошує на важливості залучення стейкхолдерів для ефективної реформи судової мапи, оскільки для ефективної роботи системи не вистачає лише політичної волі “зверху”.
Науковець Андрій Демиденко у статті для видання Vox Ukraine аналізує головні причини низької оцінки Європейською Комісією відповідності європейському законодавству в галузі довкілля. Зокрема, він пише про значні проблеми з імплементацією європейської екологічної оцінки та екологічної відповідальності попри значну кількість прийнятих актів і законів. Фактично, сьогодні держава не відповідає за відновлення довкілля, а лише штрафує за завдання йому шкоди, підсумовує експерт. Такий підхід загрожує подальшому залученню інвестицій в українську економіку.
Аналітичний центр Dixi Group опублікував звіт щодо можливостей і найкращих практик енергоефективності та “зеленого” відновлення для України. Серед ключових рекомендацій експертів – встановити критерії енергоефективності для потоків фінансування для зацікавлених сторін, розробити національні програми підвищення кваліфікації спеціалістів будівельної сфери, юридично визначити принцип «першочерговості енергоефективності» у законодавстві.
Аналітик проєкту “Євроскоп” організації “Мережа захисту національних інтересів “АНТС”” Андрій Любарець аналізує інституційну та кадрову готовність України проводити реформи, що забезпечать наближення України до ЄС. Він робить висновок, що для покращення координації євроінтеграції необхідно суттєво розвинути систему державного управління (особливо щодо здатності формувати політики) та забезпечити краще вивчення європейського права на рівні вищої освіти.
