Євроінтеграція України: медіамоніторинг за червень 2023
Медійна увага до тематики євроінтеграції продовжує зростати у червні. Кількість згадок процесів, пов’язаних з наближенням до ЄС, зросла на 67% у медіа та на 39% у соцмережах порівняно з минулим місяцем (у якому також був зафіксований ріст). Збільшення медійної уваги до євроінтеграції перш за все пов’язане з усною оцінкою Європейської Комісії виконання рекомендацій Україною та обговоренням можливостей початку перемовин щодо вступу у поточному році. 21-22 червня проводилась конференція Ukraine Recovery Conference у Лондоні. Всі вищеописані інформаційні приводи активно висвітлювались українськими онлайн-медіа.
Медіа про євроінтеграцію України.
Перші інсайди про зміст майбутньої оцінки Європейської Комісії почали публікувати у медіа ще 19 червня. Втім, публічно оцінка була оприлюднена 22 червня. Тому тема обговорювалась у медіа впродовж кількох днів. Значна кількість видань акцентувала увагу на факті виконання 2 рекомендацій Європейської Комісії з 7. Деякі медіа наголошували, що були виконані “ЛИШЕ дві рекомендації”. Певне розчарування пов’язане з завищенням очікувань українськими топ-чиновниками, які неодноразово раніше заявляли, що Україна виконала всі рекомендації Європейської Комісії та готова до початку перемовин про вступ. Рідше медіа звертали увагу на те, що ЄС визнає прогрес України у виконанні рекомендацій.
Ще до офіційного оприлюднення оцінки Європейської Комісії, “Європейська правда” опублікувала статтю з оглядом на неї. Журналісти наголошували, що доповідь Європейської Комісії “загалом позитивна”, проблеми у виконанні рекомендацій європейські партнери “не вважають нездоланними”, а системні проблеми мають місце із виконанням лише однієї рекомендації (реформи Конституційного суду).
Натомість, оглядачка видання “Лівий берег” дала більш критичний відгук оцінці ЄК. Вона наголосила, що “амбіції України отримати швидко членство в ЄС можуть поставити на паузу”, а деякі позиції Європейської Комісії назвала “непіднімними” (а саме висновки Венеційської комісії щодо закону про нацменшини).
Журналіст видання “Радіо Свобода”у своєму огляді оцінки ЄК робить висновок про те, що “станом на зараз майже очевидно, що Україна не вкладається у дворічний термін, який відводив для вступу у ЄС прем’єр Денис Шмигаль раніше”. Разом із тим, “в України ще є час, аби втілити усі рекомендації Єврокомісії до жовтня”.
Значна увага медіа також була приділена заяві Урсули фон дер Ляєн про план створення нового механізму фінансової підтримки для України на суму €50 млрд у формі грантів і позик. Не всі медіа пояснювали принцип роботи механізму та напрямки виділення коштів. Тому деякі з них не цілком коректно написали про виділення Україні €50 млрд.
21-22 червня проходить Ukraine Recovery Conference у Лондоні. Найбільш цитованою українськими медіа заявою на конференції стали слова очільниці МЗС Німеччини Анналени Бербок про необхідність покінчити із “30 роками кумівства та корупції” в Україні для вступу в ЄС. Деякі журналісти називали цю заяву “неприємним дзвінком” і сигналом незадоволення від дій української влади. Також часто цитували заяву прем’єр-міністрв Латвії Кріш’яніса Каріньша про готовність посилити збройну підтримку України. Частина медіа висвітлювати участь у конференції Петра Порошенка (переважно це були близькі до нього видання).
Також 21-22 червня українські ЗМІ активно слідкували за підписанням законопроекту щодо заборони на ввезення книг з рф і Білорусі через призму можливого порушення норм ЄС. 21 червня медіа з посиланням на позицію МЗС писали, що президент не підпише закон зокрема через те, що він не відповідає нормам та стандартам ЄС у сфері прав людини. Втім, уже наступного дня Президент підписує закон, а його текст відправляють на “аналіз інституціям ЄС для додаткової оцінки”.
23 червня ЗМІ звертають увагу на твіт голови представництва ЄС в Україні Матті Маасікаса, у якому він наголошував на важливості відновлення декларацій про активи чиновників до осені.
У цей період також активно цитують заяви українських топ-чиновників щодо оцінки Європейської Комісії виконання Україною рекомендацій. Їхні реакції переважно зводились до запевнень, що оцінка не є негативно, а Україна може виконати всі рекомендації до кінця 2023 року або навіть до жовтня. Прискорення виконання європейських рекомендацій стало однією із тем обговорення на засіданні РНБО 23 червня.
Також онлайн-медіа активно висвітлювали зустріч Зеленського із президентами Польщі та Литви у Києві. Найбільше при цьому вони обговорювали скасування заборони імпорту української агропродукції, військову підтримку України та саміт НАТО. Чимало медіа звернули увагу на неанонсованість приїзду Дуди.
Втім, найбільше згадок євроінтеграції припало на 29 червня, коли співпало кілька інформаційних приводів: обговорення гарантій безпеки для України на саміті ЄС та заява голови Європейського Парламенту Роберти Метсоли про можливість початку перемовин про членство з Україною до кінця року. При цьому, деякі українські онлайн-медіа випустили новину під заголовком “Європарламент хоче розпочати переговори щодо членства України в ЄС: названі терміни”. Насправді Метсола відповідала на запитання журналіста і говорила лише про позитивні настрої європейських політиків щодо початку перемовин, події грудня та про важливість завершення Україною реформ. Важливо зазначити, що вперше опублікувало маніпулятивний заголовок європейське видання Politico, а українські видання поширили його.
Окрім цього, українські медіа у червні також слідкували за обговоренням військової підтримки України на саміті Європейської політичної спільноти у Кишиневі 1 червня та перемовини з представниками країн ЄС щодо майбутнього саміту НАТО.
Законопроєкти
У червні в другому читанні були прийняті три законопроєкти, марковані як “євроінтеграційні” — № 5322 про запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках, № 6134 про захист прав покупців і № 8290 щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки.
Законопроєкт № 5322 направлений на імплементацію Директиви Європейського Парламенту та Ради 2009/73/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку природного газу та Регламенту (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо цілісності та прозорості оптового ринку. Медіа висвітлювали прийняття цього законопроєкту у нейтральному або позитивному ключі. Зокрема, новини виходили під заголовком “Рада унеможливила маніпуляції під час купівлі та продажу електроенергії” або “Рада дала стимул інвесторам добудувати зелені електростанції”. Інші ЗМІ фокусували увагу на розширенні повноважень НКРЕКП внаслідок прийняття закону.
Законопрєкт № 6134 імплементує регламент Європейського Парламенту та Ради № 2017/2394 від 12.12.2017 та низку директив Європейського Парламенту. Висвітлюючи його прийняття, медіа найчастіше звертали увагу на новації щодо можливості обмеження доступу до інтернет-магазинів, які порушують законодавство про захист прав споживачів. Лише декілька медіа зазначили про критику законопроєкту зі сторони НАЗК.
Законопроєкт № 8290 щодо продовольчої безпеки імплементує 10 регламентів Європейського парламенту та Європейської Комісії. Вони направлені на регулювання виробництва продуктів тваринного походження відповідно до норм ЄС. Українські медіа висвітлювали прийняття закону у нейтральному або позитивному ключі. Наприклад, писали, що закон спростить роботу виробникам тваринної продукції або “стимулюватиме розвиток тваринництва”. Інші видання називали новації “європеїзуванням” закону щодо тваринництва”.
Аналітика
Галузеві експерти у червні публікували матеріали, що давали загальну оцінку стану євроінтеграції України. Втім, також виходили статті, що стосувались наближення українського законодавства до acquis ЄС в окремих галузях.
Редактор “Української правди” Сергій Сидоренко критикував останні рішення Венеційської Комісії. Зокрема, назвав висновок щодо закону про нацменшини “неприховано упередженим та маніпулятивним” і навіть “ганебним”. Він звинувачував авторів висновку в ігноруванні контексту російської війни, звертав увагу на те, що чи не вперше висновки української експертної спільноти та Венеційської комісії не співпали. А деякі позиції закону (зокрема, вимогу не дублювати державні вивіски мовою, де представники меншини становлять абсолютну більшість) назвав “абсолютним нонсенсом”. За його словами, рішення Комісії може стати інструментом для того, щоб зупиняти рух України до членства в ЄС.
Представники “Українського центру європейської політики” оглянули виконання Угоди про асоціацію у контексті майбутніх перемовин щодо вступу України в ЄС. Вони наголосили, що “Угода про асоціацію залишається основним інструментом для секторальної інтеграції України з Євросоюзом” до тих пір поки не розпочалися переговори про вступ у ЄС. Тому Україна зацікавлена у тому, щоб максимально виконати позиції Угоди для того, щоб підготувати кращу переговорну позицію до початку перемовин.
Редактор видання “Європейська правда” Юрій Панченко оцінив можливість продовження обмежень експорту агропродукції до країн ЄС після 15 вересня і визначив її як малоймовірну. На його думку, Європейська Комісія більше не збирається йти на поступки урядам 5 країн, у яких діють обмеження та вимагатиме від них для продовження обмежень вагомих доказів зв’язку збитків із діями українських експортерів. Ці докази східноєвропейські країни навряд чи зможуть надати, вважає аналітик.
Експерт аналітичного центру “Європа без бар’єрів” Євгенія Григор’єва писала про необхідність напрацювати новий план облаштування кордонів України з ЄС, і визначила 10 напрямків, які потребують доопрацювання. Серед них — врахування думки бізнесу, перегляд проєктно-кошторисної документації та її узгодження з усіма учасниками процесів управління на кордоні.
Тему реформу митниці у контексті євроінтеграції також підіймав експерт з митних прав Роберт Зелді. Він писав про необхідність посилення митного контролю на північних і східних кордонах після вступу України в ЄС, оскільки вони стануть кордонами ЄС, а не лише кордонами нашої країни. На них необхідно запровадити жорсткий прикордонний контроль. Серед іншого, для цього Україні доведеться посилити безпеку митної служби та здатність розслідувати митні шахрайства, а також прийняти стратегію розвитку служби.
Видання “Ліга” зібрало думки профільних експертів, які переважно критикували підписаний президентом план реформування органів правопорядку та прокуратури за недостатню конкретику. Зокрема, називали його радше “дороговказом”, “загальною візією” і навіть “списком побажань”, а не повноцінним планом із чітко визначеними проблемами, термінами їх вирішення та відповідальними особами. Також документ критикували за відсутність згадок про воєнну юстицію та уваги питання створення умов для незалежної роботи генпрокурора. Разом із тим, медіа зазначає, що представники ЄС вітають прийняття документу і не мають до нього суттєвих зауважень.