Євроінтеграція України: медіамоніторинг за травень 2023
У травні суттєво зросла медійна увага до тематики євроінтеграції України. За місяць, відносно квітня, кількість згадок цього процесу виросла на 53% у провідних онлайн-медіа та на 70% у соцмережах. Це пов’язано як зі святкуванням Дня Європи 9 травня, так і з кількома іншими важливими медійними приводами (міжнародні візити Володимира Зеленського, продовження “економічного безвізу”, виділення нового траншу від МВФ). Як і у попередні місяці, ЗМІ продовжують активно підхоплювати оптимістичні прогнози щодо вступу в ЄС від українських і західних топ-чиновників.
Медіа про євроінтеграцію України
Найбільше уваги українські медіа приділили новині про виділення нового траншу макрофінансової допомоги від ЄС 23 травня. Чимало з них процитували уривок із комюніке Європейської Комісії, у якому зазначалось, що дані кошти “витратять на виплати зарплат та пенсій, а також на надання основних державних послуг – роботи лікарень, шкіл, житла для переселенців… пошкодженої внаслідок війни критичної інфраструктури”. Деякі медіа навіть винесли це уточнення у заголовки своїх новин.
У середині травня українські медіа підбивали підсумки серії візитів Володимира Зеленського до Великобританії, Франції, Німеччини та Італії. Журналісти часто цитували заяву Володимира Зеленського, у яких він звітував про “нові оборонні пакети” та “збільшення політичної підтримки”, інші медіа (Ліга, Депо, “Слово і діло”) підбивали підсумки зустрічі самостійно. ЗМІ переважно концентрувалися на перемовинах щодо воєнної підтримки та майбутнього вступу України в НАТО. Дещо меншою мірою висвітлювалось питання підтримки євроінтеграції та початку переговорів щодо вступу у ЄС під час візитів у Італію та Францію.
Висвітлюючи день Європи, медіа не часто писали про нечисленні урочистості, що пройшли у містах України. Натомість, значно більше їхньої уваги було приділено візиту Урсули фон дер Ляєн до Києва. Вони детально висвітлювали програми візиту та цитували заяви чиновниці та українських очільників держави. Зокрема, оптимістичні прогнози останніх щодо вступу у ЄС. Наприклад, слова Руслана Стефанчука про очікування початку переговорів про вступ до ЄС уже цього року та заяву Володимира Зеленського про те, що “настав час для позитивного рішення щодо відкриття переговорів про членство”. Медіа зазначали, що на перемовинах із президенткою Єврокомісії, крім вступу в ЄС, також обговорили тему обмежень експорту української агропродукції, нового пакету санкцій проти росії, постачання боєприпасів та фінансової підтримки України.
Одна із найбільш цитованих в українських онлайн-ЗМІ заяв травня належала Олафу Шольцу. На святкуванні 160-річчя Соціал-демократичної партії Німеччини він спрогнозував вступ України в ЄС після перемоги (“Війна завершиться вступом вільної України до Європейського Союзу як повноправного члена”). Попри те, що висловлювання було зроблено на неформальному заході та не містило жодної конкретики, українські медіа активно підхопили його, а деякі навіть дещо маніпулятивно озаглавили “Шольц сказав, коли саме Україна вступить до ЄС”.
Значну увагу медіа також отримало продовження “економічного безвізу” (“призупинення митних зборів, квот і заходів торговельного захисту щодо українського експорту в ЄС”). Зокрема, журналісти часто поширювали коментар до цієї новини президента Володимира Зеленського, який зазначив, що “таку лібералізацію ми маємо зробити постійною, і без жодних винятків та обмежень”.
Достатньо часто медіа писали про ухвалення стратегічного плану реформування органів правопорядку. При цьому журналісти як правило підкреслювали, що прийняття стратегії є “однією з вимог ЄС” та цитували коментар представництва ЄС, які вітали прийняття документа.
Аналітика та законопроєкти
У травні у другому читанні був прийнятий лише один законопроєкт, який стосується наближення українського законодавства до права ЄС – № 9206 про внесення змін до Закону України про рекламу. Прийняття закону пов’язане з імплементацією acquis ЄС у сфері аудіовізуальної реклами та забезпечує виконання однієї із семи рекомендацій Європейської Комісії, необхідних для початку переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. Медіа переважно не критикували цей закон та зазначали, що він “відповідає європейським нормам” і є “кроком до євроінтеграції”. Водночас, кілька бізнес-асоціацій виступали проти заборони на викладку тютюнової продукції. Втім, відповідне положення залишилось у тексті законопроєкту.
Важливим продуктом роботи дослідників євроінтеграції України став вихід нового (четвертого) випуску Кандидат Check – незалежного моніторингу виконання 7 рекомендацій ЄС від ряду українських профільних аналітичних центрів та громадських організацій. За результатами оцінки експертів, з часу лютневої оцінки Україна покращила свої показники із рівня 5,8 до 6,8 з 10 балів. Експерти зазначили, що “за понад 10 місяців кандидатства Україна продемонструвала відчутний поступ у виконанні 7 єврореформ”. До повного виконання наближаються рекомендації щодо продовження судової реформи та виконання антикорупційних рекомендацій, натомість, за оцінкою експертів, “відбувається певна стагнація” у виконанні рекомендації щодо боротьби із відмиванням коштів. Більш детальний огляд оцінок Кандидат Check вийшов у виданні “Європейська правда”. Зокрема, у ньому назвали виконання рекомендацій щодо медіасфери “історією успіху” та спрогнозували можливі проблеми через ймовірну негативну реакцію Угорщини на реформу законодавчої бази щодо національних меншин.
Редактор “Європейської правди” Юрій Панченко оглядав юридичні підстави для тимчасової заборони на імпорт з України чотирьох агропродуктів, а також оцінював ймовірність продовження обмежень після 5 червня. Він наголошує, що Київ має “довести, що продовження дії обмежень можливе лише на підставі торгових розслідувань”. У такому випадку Брюсселю буде складно юридично довести, що до проблем в європейських агровиробників призвело саме стрімке зростання імпорту з України.
Експерти організації “Лабораторія законодавчих ініціатив” дали оцінку законопроєкту № 5431, який має на меті гармонізувати європейське законодавство до західних норм у сфері конкурентної (антимонопольної) політики. Вони зазначають, що новація здатна вдосконалити інструменти боротьби зі злочинністю, розширити повноваження антимонопольного комітету та покращити його фінансування. Разом із тим, за оцінкою експертів, законопроєкт не забезпечує політичну незалежність Антимонопольного комітету України, що може призвести до використання нових повноважень і інструментів у недоброчесний спосіб.
Експерти ГО “Адвокат майбутнього” розглянули стан впровадження реформи прокуратури в Україні у контексті європейської інтеграції. За їхньою оцінкою, в Україні на законодавчому рівні вже “створили підґрунтя для прокуратури європейського зразка”. Разом із тим, лишаються суттєві проблеми із застосуванням цього законодавства та з розбудовою нових інституційних практик. Наприклад, генпрокурорів часто призначають за політичним принципом, а не за професійними критеріями.
Аналітики організації EasyBusiness оцінили обсяг коштів, які Україна може отримати від структурних інвестиційних фондів після вступу до ЄС. Вони також наголосили, що важливо вже сьогодні підвищувати спроможність впровадження проєктів розвитку та досліджувати можливості використання коштів фондів, щоб у майбутньому забезпечити високий рівень освоєння.
Еколог Андрій Демиденко у статті для аналітичної платформи Vox Ukraine розглядав перспективи залучення міжнародних коштів для повоєнного «зеленого» відновлення України. Серед іншого, він наголосив на потребі вдосконалити українське законодавство (зокрема, визначити поняття «екологічна шкода» та «екологічна відповідальність»), ратифікувати Директиву ЄС про екологічну відповідальність, залучити органи влади до визначення масштабів екологічної шкоди.Організація “Екодія” у своєму огляді “Європейського зеленого курсу” зазначає, що Україні для впровадження Курсу не вистачає наскрізного підходу, зокрема, розгляду екологічних і кліматичних питань у сферах енергетики, промислової політики, сільського господарства, транспорту, фінансів. Також у тексті наголошується, що ЄЗК має стати “дороговказом для України під час відновлення”.
