Євроінтеграція України: медіамоніторинг за жовтень 2023
У жовтні продовжилось зниження інтересу медіа до тематики євроінтеграції. Це можна пов’язати з уповільненням темпу євроінтеграційних реформ на фоні очікування оцінки виконання Україною семи рекомендацій ЄК. Фактично, новини та інсайди щодо майбутньої оцінки Європейської Комісії та початку перемовин щодо вступу до ЄС склали більшу частину інформаційних приводів жовтня. Також у фокусі увагу журналістів були дискусії щодо прийняття євроінтеграційного законопроєкту, що повертає довічний статус політично значущим особам.
Медіа про євроінтеграцію України
2 жовтня відбулась неформальна зустріч міністрів закордонних справ ЄС. Українські журналісти активно висвітлювали цю подію та часто зазначали, що вона стала “першою в історії зустріччю усіх 27 країн-членів за межами ЄС”, а тому є “історичною”. А сам цей факт є “посланням підтримки Україні”. Журналісти зазначали, що на зустрічі обговорювали надання фінансової та військової допомоги Україні, тему зернових коридорів, перспектив початку перемовин про членство України в ЄС і посилення санкцій проти РФ.
Українські чиновники протягом жовтня часто комунікували тезу щодо бажання та готовності України добитись відкриття переговорів щодо членства в Європейському Союзі до кінця 2023 року. Заяви про це робили зокрема Володимир Зеленський та очільник МЗС Дмитро Кулеба як для внутрішньої аудиторії, так і для міжнародних партнерів України. Разом із тим, менш публічні чиновники, наприклад заступник голови Офісу президента Ігор Жовква, робили прогноз про початок перемовин у першому півріччі 2024 року. Українські медіа активно цитували такі заяви та відстежували пов’язані з цією темою інсайди. Зокрема, інсайд видання Euronews про наявність “дорожньої карти” вступу України до ЄС та інсайд Reuters щодо можливості включення додаткових умов у позитивну оцінку ЄС. Київ раніше посилав сигнал про очікування оцінки виконання семи рекомендацій ЄК без додаткових вимог.
Значне медійне висвітлення також отримала емоційна заява Дмитра Кулеби щодо відмови від членства “другого сорту”. Так він схарактеризував гіпотетичну можливість часткового членства, яке може очікувати Україну у випадку реформування ЄС і зміни політики щодо розширення Союзу.
Також українські журналісти висвітлювали пропозицію Глави Європарламенту Роберти Мецоли про можливість приєднання України та Молдови до ЄС як спостерігачів до вступу цих країн у Союз.
Крім того, українські журналісти писали про підтвердження Європарламентом рішення щодо створення фонду допомоги Україні на 50 млрд євро та про виділення чергового траншу макрофінансової допомоги від ЄС.
Законопроєкти
У жовтні був прийнятий лише один “євроінтеграційний” законопроєкт – № 9269-д про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Журналісти, політики та профільні експерти часто зазначали, що цей законопроєкт є останнім, серед тих, чиє прийняття необхідне для виконання всіх семи рекомендацій Європейської Комісії для відкриття перемовин про вступ. Прийняття законопроєкту активно висвітлювались медіа та викликало дискусії в українському суспільстві.
Переважно дискусії навколо законопроєкту були пов’язані з поверненням довічного статусу політично значущої особи (PEP). Ця норма була присутня в українському законодавстві з 2020 року, але була скасована рік тому. Повернення норми потрібно для відповідності українського законодавства стандартам FATF, тому її виконання від України вимагали ЄС і МВФ.
Саме на фактах повернення довічного фінмоніторингу для топ-чиновників і на потребі ухвалення закону для початку перемовин про вступ наголошували журналісти, висвітлюючи прийняття законопроєкту.
Частина українського політичного істеблішменту (зокрема, чиновників і політиків) критикували положення законопроєкту. Зокрема, стверджували, що довічні обмеження, які накладаються на суспільно значущих осіб і їхніх родичів призведуть до того, що на посади топ-чиновників стане важче долучити спеціалістів з інших галузей.
У відповідь на таку критику профільні громадські організації публікували статті, у яких розвінчували основні міфи щодо законопроєкту та статусу PEP. Також виходили матеріали, які детально пояснювали, які саме обмеження можуть чекати на суб’єктів фінмоніторингу. Для прикладу, деякі з таких статей виходили під заголовком “Чи треба панікувати чиновникам”, що характеризує настрої, які спровокували дискусії навколо законопроєкту.
Аналітика
Однією із провідних тем аналізу українськими експертами у жовтні були дискусії чиновників ЄС щодо реформування політики розширення Союзу та можливі наслідки цього для України. Зокрема, аналітик Українського центру європейської політики Сніжана Дяченко наголошувала, що для України важливо, щоб реформи відбувалися не перед, а паралельно із вступним процесом, бо “в іншому разі існують ризики, що брак консенсусу щодо реформування на десятиліття заблокує вступ країн-кандидатів”.
Видання “Європейська правда” написало декілька статей щодо цієї теми протягом розвитку дискусії у жовтні. У останній з них редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко робив висновок про те, що “представники ключових європейських столиць почали чути аргументи Києва про те, що Україна має стати членом ЄС без зміни європейських договорів”. Також автор наголосив, що збереження прискореної євроінтеграції України, навіть за сприятливого розв’язання питання реформи ЄС, можливе лише за умови проведення нашою країною усіх євроінтеграційних реформ.
Експерти “Українського центру європейської політики” у своїй колонці наголосили на важливості створення та поширення власного історичного наративу приєднання до ЄС – легенди, що буде супроводжувати наближення України до ЄС, і закликали українських лідерів думок приєднатися до цієї дискусії.
Дослідниця Марина Рабінович проаналізувала розвиток і вплив проєкту “Шляхи солідарності” протягом року з моменту його заснування. За оцінкою дослідниці, запропонований ЄС “інструмент кризового реагування” перетворився на “інструмент, що забезпечує реальну інтеграцію України до ЄС”. Так, зокрема, запуск проєкту призвів до лібералізації автомобільних перевезень та інтеграції України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T).
Експертка ПРООН в Україні з доступу до інформації Тетяна Олексіюк розглянула зміни у сфері доступу до публічної інформації після прийняття нового закону про медіа. Так вона наголосила, що в Закон України “Про доступ до публічної інформації” потрібно внести системні зміни (закон про медіа вносив у нього лише дві правки). Зокрема, зміни, покликані гармонізувати закон з Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів. Задля цього, експертній спільноті варто відновити роботу щодо просування комплексного нового законопроєкту.
У жовтні також відбулась презентація дослідження ефективності культурної політики в контексті євроінтеграції України, виконаного громадською організацією Мережа захисту національних інтересів “ANTS” на замовлення ЄС. Експерти встановили 9 основних рекомендацій українським чиновникам, серед них: розробити індикатори, які показували б результати політики в галузі культури, активніше залучати до процесу формування політики стейкхолдерів (зокрема, представників профільних НГО, громад, місцевих організацій) та застосовувати кроссекторальний підхід у формуванні плану реалізації реформ.
Експертка проєкту Euroscope (ГО “ANTS”) Маріанна Онуфрик проаналізувала виконання вимог ЄС щодо деінституціалізації послуг для людей з інвалідністю. За її оцінкою, Україна перш за все має здійснити перехід від догляду за особами з інвалідністю у закладах (медична модель інвалідності) – до послуг на рівні громади, коли людина навіть маючи найскладніші порушення розвитку живе вдома або у будинку підтриманого проживання. А також має заповнити суттєві прогалини щодо даних про осіб з інвалідністю.
