Євроінтеграція України: медіамоніторинг за січень 2024
На фоні насичених на важливі рішення та події листопада та грудня, у січні 2024 року можна простежити помітне падіння уваги медіа до тематики євроінтеграції. Найчастіше журналісти стежили за обговоренням євроінтеграції на форумі у Давосі та слідкували за подіями та інсайдами щодо наступних етапів наближення до ЄС.
Медіа про євроінтеграцію України
Однією із найбільш помітних зовнішньополітичних новин січня для України було проведення Всесвітнього економічного форуму у Давосі 15-19 січня. Журналісти звертали увагу, що тема конфлікту між Ізраїлем і Палестиною на Давосі відводить увагу від України на другий план. Тому українські дипломати мають докладати особливо багато зусиль, щоб привернути увагу до України.
Найбільший інтерес при цьому для журналістів мала зустріч 14 січня напередодні початку форуму щодо української формули миру. На ній, серед іншого, представники ЄС підтвердили свою підтримку принципів мирного плану України, обговорили подальшу макрофінансову підтримку України та підготовку переговорного процесу щодо вступу до ЄС.
Урядовий think tank Центр протидії дезінформації випустив матеріал, у якому намагався спростувати оцінку видання Bloomberg, який схарактеризувати зустріч як таку, що закінчилася «без чіткого плану, як рухатися далі».
Також журналісти писали про зустріч президента України Володимира Зеленського із президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн 16 січня у рамках форуму. Зокрема, тему розблокування фінансової допомоги для України та початок скринінгу українського законодавства у рамках наближення до ЄС.
Українські медіа також слідкували за іншими новинами, пов’язаними з початком скринінгу законодавства – аналізу адаптації нормативно-правових актів України на відповідність до права Європейського Союзу. Зокрема, вони писали про першу зустріч у Брюсселі 25 січня щодо скринінгу. На ній, зокрема, сформували графік зустрічей представників ЄС з українськими чиновниками. Окрім того, медіа часто цитували висловлювання Руслана Стефанчука, який певною мірою маніпулятивно говорив про те, що “виконання переговорної рамки стане фінішною прямою на шляху до ЄС”. Крім того, медіа публікували тексти, що тлумачили поняття скринінгу українського законодавства Євросоюзом.
Українські журналісти також часто цитували інсайд журналіста “Радіо Свобода” Рікарда Йозвяка про те, що в Єврокомісії розраховують оприлюднити оцінку щодо прогресу реформ України 27 лютого.
Значний інтерес медіа також мав візит Дональда Туска в Україну 20 січня. Найчастіше приділяли увагу значенню цієї зустрічі для розв’язання торговою кризи між Україною та Польщею. Втім, журналісти також зазначали про євроінтеграційну складову переговорів, зокрема цитували обіцянку прем’єра Польщі “допомогти в усіх аспектах процесу вступу, щоб повноправне членство України в ЄС стало фактом якомога швидше”. А також писали про обговорення пропозиції Володимира Зеленського сформувати україно-польську консультативну групу, яка “допоможе Україні на шляху інтеграції до ЄС”.
Широко цитованим українськими медіа також був коментар віцепрезидента Європарламенту Яна-Крістофа Етьєна німецьким журналістам про неможливість “якнайшвидшого прийняття України до ЄС” без проведення реформ і подолання корупції. Багато українських медіа дещо загострили позицію посадовця ЄС і писали новини із заголовками на зразок “У Європарламенті виступили проти швидкого вступу України до ЄС”.
Законопроєкти
Протягом січня 2024 року жоден законопроєкт, маркований як “євроінтеграційний”, не був прийнятий Верховною Радою у другому читанні.
Проте, у першому читанні був прийнятий важливий законопроєкт про доброчесне лобіювання (№ 10337). Прийняття закону є частиною виконання фінальних рекомендацій Європейської Ради для відкриття перемовин про вступ України в ЄС. Нагадаємо, у листопаді перша редакція законопроєкту була оприлюднена та отримала значну критику зі сторони експертного середовища. У грудні до тексту законопроєкту, за словами урядовців, були внесені правки, які мали врахувати пропозиції громадськості. Після цього новий текст законопроєкту був направлений на розгляд парламенту.
Втім, у кінці січня провідні громадські організації випустили ще один колективний лист, у якому заявили, що чинний текст законопроєкту “шкодить демократії та свободі слова”. Вони заперечили слова представників уряду про те, що новий текст законопроєкту враховує пропозиції громадськості, та натомість наголосили, що “ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу робочої групи з підготовки законопроєкту до другого читання, створеної парламентським комітетом з питань правової політики, проігноровані”. Зокрема, експерти закликали залучити до обговорення законопроєкту більшу кількість стейкхолдерів (зокрема, експертів ЄС у сфері лобіювання) та внести у текст законопроєкту поправку про те, що “дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій”. Ми будемо слідкувати за розглядом законопроєкту та зробимо детальніший його аналіз після прийняття в другому читанні.
Аналітика
Дмитро Ливч, виконавчий директор ГО EasyBusiness, у своїй статті проаналізував логіку та історія розвитку інституту переговорних рамок вступу до ЄС. На основі цього аналізу він виділив ключові особливості, які необхідно враховувати Україні. Зокрема, зазначив, що для України як однією з найбільших держав Європи підхід завжди буде більш обережним, ніж до інших кандидатів. Також аналітик наголосив, що переговорні рамки стають дедалі суворішими. Втім, Україна саме зараз має вікно можливостей, щоб переконати Єврокомісію відобразити наші інтереси у фінальному документі.
Група міжнародних аналітиків з питань енергетики пояснили чому Україна зацікавлена у тому, щоб найпершими відкрити перемовини про вступ із розділів, що стосуються енергетики та клімату. За ними, це пов’язано із високим рівнем виконання рекомендацій у сфері енергетики, а також із тим, що прискорення інтеграції у європейське енергетичне середовище допоможе “залучити приватні інвестиції в енергетику та інфраструктуру для «зеленої” низьковуглецевої відбудови”. Крім того, “Зелений курс ЄС та енергетика є наскрізними питаннями у промисловості, сільському господарстві, транспорті тощо”
Редактор видання “Європейська правда” Сергій Сидоренко у своїй статті проаналізував пом’якшення стосунків між Україною та Угорщиною. Він наголосив, що основна причина зміни поведінки Орбана у бажанні покращити стосунки із європейськими політиками, що активно виступають за підтримку України напередодні виборів у Європарламент. Експерт також наголосив, що попри певну нещирість, тимчасовість і інструментальний характер зміни ставлення до України, Київ має скористатись таким “вікном можливостей”, оскільки “”поганий мир” із Угорщиною є кращим за продовження відкритої ворожнечі”, оскільки від цього залежить рух України до НАТО та ЄС.
Керівниця волонтерського проєкту EnableMe Ukraine Олександра Журахівська проаналізувала державну політику щодо задоволення потреб людей з інвалідністю у контексті євроінтеграцїі та порівняла із відповідними практиками країн ЄС. За її оцінкою, передусім найближчим часом Україна має підняти рівень зайнятості серед людей з інвалідністю, здійснювати відбудову з урахуванням принципу інклюзивності міського простору, покращити системи реабілітації та надання соціальних послуг, а також адаптувати медіапростір під потреби людей з інвалідністю.
