Євроінтеграція України: медіамоніторинг за серпень 2023
На серпень припала незначна кількість інформаційних приводів, пов’язаних із євроінтеграцією. Натомість достатньо активною була законотворчість Верховної Ради щодо законопроєктів, пов’язаних із наближенням України до ЄС.
Медіа про євроінтеграцію України
На початку місяця українські медіа активно висвітлювали нову хвилю конфлікту між Україною і Польщею щодо можливості продовження заборони на продаж на внутрішньому ринку низки українських агропродуктів після 15 вересня попри незгоду з такою політикою ЄС. Деякі медіа не цілком коректно написали про закриття кордонів для українських агротоварів Польщею (мова не йшла про заборону транзиту). Втім, саме таке формулювання вжив міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс на своїй Twitter-сторінці, що могло заплутати журналістів.
Конфлікт продемонстрував нестачу прозорої комунікації від українського міністерства аграрної політики. 2 серпня (за день до заяви про можливість продовження обмежень) відбулися перемовини між українськими та польськими агроміністерствами, на яких зокрема обговорювали транзит української агропродукції. Проте, про сам факт переговорів повідомила лише польська сторона, а також польські медіа, жодне українське відомство не проінформувало про них. Лише незначна частина українських медіа повідомили про цю зустріч, цитуючи заяву міністра сільського господарства Польщі 3 серпня.
Висвітлюючи афінський саміт «Україна-Балкани», медіа частіше писали про військову підтримку України від балканських країн і засудження російської агресії. Втім, інші журналісти також наголошували на тому, що захід є неформальним «самітом розширення ЄС». Зокрема, висвітлювали зустріч президента України з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Медіа зазначали, що Володимир Зеленський підіймав на ній питання важливості скасування обмежень на експорт української агропродукції після 15 вересня, а також відкриття переговорів про вступ до кінця 2023 року.
Значно менше уваги було приділено візиту делегації депутатів Європарламенту і парламентів країн ЄС “United4Ukraine” до України у День незалежності. Переважно журналісти наголошували увагу на тому, що візит покликаний “висловити тверду підтримку Україні”.
Варто зазначити, що лише декілька українських медіа написали про завершення першого етапу селф-скринінгу українського законодавства на предмет адаптації законодавства України до права Європейського Союзу. Навіть попри те, що результати першого етапу селф-скринінгу були у відкритому доступі. Про завершення заявила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина 21 серпня. Селф-скринінг є важливим етапом наближення до ЄС, оскільки він необхідний для початку перемовин про вступ. Показово, що важлива, але не “гучна” з медійної точки зору подія мало зацікавила українських журналістів.
Значний інтерес у медіа натомість викликала заява Президента щодо ініціативи прирівняти корупцію до державної зради. Наводячи думки українських профільних експертів, значна кількість українських медіа пояснили чому така ініціатива “становить загрозу для євроінтеграції України”. Пізніше журналісти також наводили негативні оцінки цієї ініціативи представників ЄС.
У серпні також помітною стала тенденція до більш реалістичної оцінки можливості виконання всіх 7 рекомендацій ЄС від профільних топчиновників. Так віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджувала на відкритті заходу “Як виглядає шлях України до ЄС?”, що Україна не зможе виконати “всі сім рекомендацій на 100%”, оскільки деякі з них є “фундаментальними змінами, які будуть запроваджуватись роками”. Разом із тим, чиновниця наголосила, що до того часу уряд має “встигнути реалізувати всі узгоджені законодавчі та інституційні кроки”. Чимало українських медіа поширили цю заяву під заголовком “До жовтня Україна не виконає всі рекомендації ЄС”.
Законопроєкти
Протягом серпня 2023го у другому читанні були прийняті 7 законопроєктів, маркованих Верховною Радою як “євроінтеграційні” і пов’язаних із наближенням до ЄС.
Можливо, найбільш висвітленим журналістами став законопроєкт № 5431 щодо діяльності Антимонопольного комітету. Розробники законопроєкту наголошують, що він був написаний відповідно до вимог статті угоди про асоціацію з ЄС і в узгодженні з рядом Регламентів і Директив Європейського парламенту та Ради. Також законопроєкт можна вважати таким, що виконує рекомендацію Європейської Комісії до надання статусу кандидата, оскільки пов’язаний із деолігархізацією. Серед новацій законопроєкту — удосконалення поняттєвого апарату законодавства про захист економічної конкуренції, запровадження солідарної та субсидіарної відповідальності порушників, обмеження строку розгляду справ, забезпечення фінансової незалежності Комітету тощо. Медіа часто наголошували увагу на тому, що законопроєкт “посилює повноваження АМКУ”. Разом із тим, чимало з них також зацитували критику законопроєкту нардепа Ярослава Железняка, який зазначив, що законопроєкт не надає “нормальної спроможності” Антимонопольному комітету.
Представники громадського сектору критикували законопроєкт за не забезпечену політичну незалежність Комітету, зокрема надмірний вплив інституту Президента на керівництво Комітету, а також за недостатній рівень доступу осіб до матеріалів справ. Натомість Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас привітав ухвалення закону і назвав його “рішучим кроком у намаганнях України наблизитися до європейських правил і практик”.
У серпні був прийнятий ще один закон, пов’язаний із виконанням “антиолігархічної” рекомендації Європейської Комісії — законопроєкт № 9419-1 щодо державного контролю за діяльністю політичних партій. Більшість українських медіа наголосили увагу на тому, що закон відновлює обов’язкове фінансове звітування політичних партій. Прийняття законопроєкту пов’язане із виконанням Угоди про асоціацію, а також низки міжнародних стандартів у сфері фінансування політичних партій.
Законопроєкти № 6576 та супутній законопроєкт № 6447 врегульовують функціонування віртуальних активів і цифрових послуг в Україні. Вони імплементували у національне законодавство України Директиву Європейського Парламенту і Ради від 20 травня 2019 року № 2019/770. Про новину писали переважно профільні медіа у нейтральному світлі. Вони переважно наголошували на таких новаціях як визнання віртуальних активів і захист права власності у метавсесвіті.
Прийняття законопроєкту № 5839 про державне регулювання генетично-інженерної діяльності пов’язане із виконанням одного з зобов’язань за Угодою про Асоціацію, а також імплементацією положень з низки регламентів Європейського Парламенту та Ради. Законопроєкт передбачає запровадження європейських механізмів державної реєстрації ГМО України, удосконалення системи оцінки ризиків ГМО та маркування відповідної продукції тощо. Журналісти у заголовках про прийняття законопроєкт найчастіше наголошували на легалізації ГМО-продукції. Після прийняття законопроєкту у першому читанні аграрії та експертна спільнота мала значні зауваження до його тексту. У тому числі вони говорили про фактичну відсутність механізму заборони ГМО. Втім, з того часу у текст законопроєкту були внесені численні правки, які, за оцінками деяких експертів, врахували більшість зауважень до його тексту.
Законопроєкт про захист від іонзуючого випромінювання № 8223 має на меті імплементацію положень Угоди про асоціацію з ЄС, а також директив Євратому про норми безпеки для захисту від загроз, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання. Законопроєкт конкретизує повноваження центральних органів влади щодо радіаційного захисту, визначає різні ситуації опромінення та граничні дози планового випромінювання. Прийняття законопроєкт висвітлили у нейтральному ключі лише декілька (переважно спеціалізованих) українських медіа.
У серпні також був прийнятий законопроєкт № 9293 щодо удосконалення державного управління і регулювання при наданні хмарних послуг. Попри те, що законопроєкт не був маркований як “євроінтеграційний”, він впроваджував в українське законодавство положення Угоди про Асоціацію та Директиви Європейського Парламенту та Ради (№2016/1148 and №2022/2555). Документ визначає правовідносини у сфері надання хмарних сервісів та регулює їхнє використання державними органами. На думку авторів законопроєкту, він покращить якість послуг хмарних сервісів, кібербезпеку та сприятиме вдосконаленню державного управління. Українські медіа переважно проігнорували прийняття закону. Одне із профільних медіа наголосили на тому, що законопроєкт робить “Держспецзв’язку регулятором ринку хмарних послуг”
Аналітика
Редактор профільного видання “Європейська правда” Юрій Панченко розглянув нову хвилю україно-польського конфлікту пов’язаного з експортом української агропродукції. Він назвав політику Варшави щодо України “зверхньою”. На думку автора, незадоволення бажанням Києва оскаржити рішення Польщі на рівні Єврокомісії є доказом того, що польська сторона вважає, що має право захищати своїх фермерів, але відмовляє у такому праві Україні.
Авторки “Українського центру європейської політики” розглянули питання готовності українського уряду розпочати перемовини про вступ у ЄС до кінця року. Вони назвали реформу державної служби ”пріоритетом №2 після підтримки української армії”. Оскільки від ефективності цієї реформи залежить спроможність української сторони вести переговори щодо членства із Європейським Союзом. Також аналітикині закликали представників бізнесу вивчати законодавство ЄС і аналізувати всі можливі ризики. Зокрема, для того, щоб виробити свою позицію щодо відстрочки імплементації окремих актів ЄС.
У серпні вийшли відразу дві статті у великих онлайн-медіа, які оглядали тему труднощів інтеграції українського аграрного сектору після вступу до ЄС. Представниця Українського клубу аграрного бізнесу Оксана Авраменко писала, що наближення до ЄС може стати поштовхом до суттєвої модернізації АПК і покращення всіх сфер виробництва, а також можливості розширення ринків збуту. Разом із тим, справжнім викликом для українського агробізнесу стане більш жорстка конкуренція з боку аграрного сектору Євросоюзу, запровадження нової системи контролю та забезпечення якості харчової продукції та нових екологічних стандартів.
Журналістки УНІАН прогнозували “вкрай важкі перемовини” на шляху до членства, через які доведеться пройти українським аграріям. Вони прогнозували, що в майбутньому уряди країн-членів ЄС можуть намагатись адвокатувати в ЄС обмеження для доступу української продукції на європейські ринки або заборону інвестицій європейських банків в український АПК. Оскільки через низьку вартість собівартості української харчової продукції вона може стати небезпечним конкурентам для багатьох європейських фермерів. За прогнозом журналісток, українським аграріям доведеться позмагатись за право виготовляти певні види продовольства у нинішніх обсягах. Зокрема, під удар можуть потрапити такі галузі як борошномельний комплекс, птахівництво, вирощування плодово-овочевої продукції.
Експертка з соціальної політики проєкту Euroscope Маріанна Онуфрик, аналізуючи пенсійну політику країн ЄС, радить Україні впроваджувати такі її складові як доступність освіти, забезпечення актуальності ринку праці для людей із різними потребами, розвиток довгострокового розгляду у системі охорони здоров’я, забезпечення відповідності житлової інфраструктури потребам осіб пенсійного віку, зміцнення суспільного договору (зокрема, більш тісна взаємодія між різними поколіннями в одній сім’ї) та довіри до держави.
Видання Forbes опублікувало статтю, у якій оглянуті переваги євроінтеграції для українського IT-бізнесу. Серед них, розширення можливостей для отримання грантів та субсидій, участі у європейських тендерах, усунення торговельних барʼєрів, активізація співпраці з європейськими компаніями, полегшення захисту інтелектуальної власності. Разом із тим, у статті також зазначено про проблеми, які можуть виникнути під час наближення до ЄС. Зокрема, складніші бюрократичні адміністративні процедури та зростання вартості праці IT-фахівців. Стаття наголошує, що в рамках наближення до ЄС Україна має імплементувати 523 акти ЄС у главі «Цифровізація і медіа», частина з яких є найновішими й наразі не впроваджені навіть у ЄС.
