Високий рівень підготовки (4)
Україна має високий рівень підготовки з питань зовнішніх відносин. Зокрема, хороший адміністративний потенціал для управління зобов'язаннями у зовнішніх комерційних відносинах. Україна демонструє хороший рівень наближення законодавства до acquis ЄС. Будучи членом СОТ протягом майже 14 років, Україна вже дотримується значної частини основних багатосторонніх торговельних угод, яких також дотримується ЄС.
Ранній етап підготовки (1)
Україна знаходиться на ранній стадії підготовки у сфері навколишнього середовища та зміни клімату. Останніми роками Україна зробила важливі кроки у розбудові своєї екологічної нормативно-правової бази та деякі кроки щодо реформування інституційної бази та acquis у сфері клімату. Прогалини в рівні узгодженості законодавства зросли з розширенням і поглибленням acquis ЄС у цих…
Інституції та законодавча база
Урядова координація:
Найвищим урядовим органом, що займається енергетичною політикою є Міністерство енергетики України. З 2021 року посаду міністра енергетики займає Герман Галущенко, а посаду заступника міністра з питань євроінтеграції - Ярослав Демченков. Також у складі міністерства працює директорат з питань європейської інтеграції.
Певний рівень підготовки (2)
Україна має певний рівень підготовки щодо завдань ЄС. Система освіти загалом узгоджується з ними. Україна також узгоджена з цілями ЄС щодо молодіжної політики. Культурна політика України широко відображає загальні пріоритети Нового європейського порядку денного для культури. Україна має високий рівень співпраці з європейськими партнерами у сфері спорту. Країна в цілому узгоджена…
Середня підготовка (3)
Україна помірно підготовлена в науково-дослідній сфері. Країна бере участь у програмах R&I ЄС і прагне до більшої інтеграції в Європейський дослідницький простір, але її національна науково-дослідна діяльність та спроможність освоєння технологій залишаються обмеженими через недостатнє фінансування, неефективні механізми виплат (наприклад, відсутність конкурентних конкурсів на посади) і фрагментоване управління. Кількість науковців зменшується, а…
Певний рівень підготовки (2)
Україна має певний рівень підготовки до імплементації acquis ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки. Існує декілька стратегій, зокрема міграційна політика та стратегії IBM. Законодавство щодо візової політики та надання притулку загалом узгоджено з acquis ЄС. Інституційні співпраця та координація є слабкими, зокрема у сфері міграції та прикордонного контролю, що призводить…
Певний рівень підготовки (2)
Загалом Україна має певний рівень підготовки у сфері державних закупівель. Вона має надалі привести своє законодавство у цій сфері у відповідність з acquis ЄС, особливо щодо концесій та державно-приватного партнерства, оборонних закупівель, а також деяких положень щодо виключення, відбору суб’єктів господарювання та використання найбільш економічно вигідного тендеру, який надає пріоритет до…
Певний рівень підготовки (2)
Україна має певний рівень підготовки у сфері регіональної політики. Регулятивні та інституційні рамки регіонального розвитку лише частково відповідають acquis ЄС. Успішна реформа децентралізації розширила компетенцію та спроможність муніципалітетів у сферах політики згуртованості ЄС. Адміністративний потенціал і досвід все ще недостатні для виконання вимог регіональної політики ЄС щодо управління та витрачання великих…
Інституції та законодавча база
Урядова координація:
Головним органом податкового контролю в Україні є Державна податкова служба - центральний орган виконавчої влади у сфері податків в Україні. Був утворений у 2019 році після реорганізації та поділу Державної фіскальної служби на Державну податкову і Державну митну служби. Діяльність податкової служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Територіальні органи ДПС працюють у кожній області України та мають право здійснювати податковий контроль. Виконувач обов'язків Голови Державної податкової служби України наразі є Тетяна Кірієнко.
Певний рівень підготовки (2)
Україна має певний рівень підготовки у сфері Транс-європейських мереж. Транспортна інфраструктура потребує подальшої модернізації та розвитку, беручи до уваги як потребу у реконструкції територій, які постраждали від конфлікту, так і необхідність забезпечення кращого сполучення з державами-членами ЄС та більш ефективних пунктів перетину кордону в контексті "смуг солідарності".